Львівське воєводство | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівське воєводство

ЛЬВІ́ВСЬКЕ ВОЄВО́ДСТВО – адміністративно-територіальна одиниця. Створ. 23 грудня 1920 у складі Польщі з центром у Львові, хоча на той час Польща ще не отримала міжнар. визнання свого суверенітету в Сх. Галичині, існувало до 1939 (формально – до 1945). До його складу входили Львів та 57 міст і м-чок. Тер. 28,4 тис. км2, насел. 3,1 млн осіб (за переписом 1931). Станом на 1939 скла­далося з 26-ти повітів і Львова, що мав права окремого повіту. Сх. частину Л. в. восени 1939 окупували рад. війська (на її тер. 4 грудня 1939 засн. Львівську область і Дрогоб. обл.), зх. частину – нім. війська. Польс. еміграц. уряд не визнав встановлення рад. влади у Зх. Україні – на оку­пов. більшовиками та нацистами тер. підпільно діяли представ­ники Делегатури уряду Поль­щі В. Зих (1939–43) та А. Островський (березень–серпень 1944). Після встановлення 1945 нової лінії рад.-польс. кордону пн.-зх. частина Л. в. залишилася у скла­ді Польщі, на її основі 18 серпня 1945 створ. Жешів. воєводство (нині у складі Підкарп. воє­водства Польщі). Воєводами Л. в. були К. Ґрабовський (1921–24), С. Зімни (березень–грудень 1924), П. Ґарапіх (1924–27), П.-П. Дунін-Борковський (1927–28), В.-А. Ґолуховський (1928–30), Б. Наконечников-Клюковський (1930–31), Ю. Ружнецький (1931–33), В. Беліна-Пражмовський (1933–37), А. Білик (1937–39).

Статтю оновлено: 2017