Львівський академічний молодіжний театр ім. Леся Курбаса

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ МОЛОДІ́ЖНИЙ ТЕА́ТР ім. Леся Курбаса Засн. 1988 з ініціативи групи молодих акторів Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької та реж. В. Кучинського (також худож. кер.) як Львів. укр. молодіж. театр-студія. Від 1995 — Львів. молодіж. театр ім. Леся Курбаса. Від 2007 — академічний. Створ. з метою полишити псевдотрадиції великої сцени, повернути театр до першоджерел; інсценізації та по­становки по­знач. новатор. впливами у режисурі, по­єд­на­н­ням елементів пластики і психол. змісту. Багатораз. лауреат низки театр. фестивалів. Від­крився ви­ставою «Сад нетанучих скульптур» за Л. Костенко. У репертуарі — «Двір Генріха III» А. Дюма (1988), «Закон» (1989), «Між двох сил» (1990) В. Вин­ниченка, «Сни» (1991), «Ілюзії» (1992), «Забави для Фауста» (1994) за романом «Злочин і кара» Ф. Достоєвського, «Благодарний Еродій» за Г. Сковородою (1993, 2015), «Апокрифи» за драмами «На полі крові», «Йоган­на, жінка Хусова» (1995), «Лісова пісня» (2011) Лесі Українки, «Сон» за Т. Шевченком, «Садок вишневий» за А. Чеховим (обидві — 1996), «Молитва до зір» за поезіями Б.-І. Антонича (1997), «Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями В. Стуса (2001; Національна премія України імені Т. Шевченка, Премія ім. В. Стуса; обидві — 2006), «Танець ілюзій» за пʼєсами Л. Пірандел­ло (2005), «Чекаючи на Годо» С. Бек­кета, «Ma-na Hat-ta (Небесна земля)» за пʼєсою «Добрий Бог Мангет­тену» І. Бахман (обидві — 2006), «Чотири як рідні брати» за М. Матіос, «Амнезія, або Маленькі по­дружні злочини» Е.-Е. Шміт­та (обидві — 2008), «Король Лір» В. Шек­спіра (2010), «Театр злочину» за Ж. Моклером (2012). У різні роки акторами працювали: Л. Данильчук, О. Драч, О. Кравчук (також дир.), П. Микитюк, М. Подоляк, Н. Половинка, М. Садовська. На за­проше­н­ня театру художнє оформле­н­ня ви­став здійснювали В. Бортяков, В. Кауфман. Нині серед актор. складу: А. Водичев, Т. Каспрук, А. Козак, О. Козакевич, М. Копитчак, О. Онещак, М. Рачинська, Н. Рибка-Пархоменко, О. Стефан, О. Цьона. Закладом керували дир. — Ю. Зельцер, В. Ро­зой. Нині дир. — М. Береза (від 2012, також актор); гол. художник — В. Стецькович (від 2013). Діє як унікал. методол. центр, роз­роблено цикл театр. методик та тренінгів актор. психофізики, пластики, голосу; реалізовано серію спіл. проектів зі «Школою драм. мистецтва» А. Васильєва (РФ), Центром театр. практик «Ґардженіце» В. Станєвського (Польща), Саратоз. між­нар. театр. центром (США). Засн. і організатор Між­нар. театр. фестивалю «Театр: Метод і Практика» (1993, 1998, 2007), на якому вперше в Україні пред­ставлено широкий спектр пошук. роботи театрів і театр. центрів країн Європи і США в царині актор. методологій.

Л. М. Ільницька

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю