КОРО́БКА Микола Іванович (24. 04(06. 05). 1872, м. Кременець Волин. губ., нині Терноп. обл. – літо 1921, м. Новий Афон, Грузія) – етнограф, фольклорист, літературо­­знавець. Дійс. чл. Рос. геогр. т-ва (1894 відзначений його сріб. медаллю). Закін. Житомир. г-зію (1889), навч. в Ун-ті св. Во­­лодимира у Києві, завершив освіту в С.-Пе­тербур. ун-ті (1895). Працював у археогр. комісії Мін-ва нар. освіти; від 1897 – на викладац. роботі, служив інс­­пектором нар. уч-щ Волин. губ., згодом читав лекції з рос. літ-ри у навч. закладах С.-Пе­тербурга. 1896 у г. «Волынь» (Жи­­томир) вмістив відозву до місц. інтелігенції із закликом створити Т-во дослідників Волині (1900 став його співзасновником). Ви­­в­­чав етнографію Волин. Полісся, збирав фольклор на Поділлі й Волині. Від кін. 1890-х рр. публікував критичні статті про сучасну рос. літ-ру в ж. «Русское богатство», «Образование», «Вѣст­­никъ Европы», «Вѣстникъ и библиотека самообразования», «Вопросы жизни», виступав прихильником культурно-істор. школи. 1912–14 перевидав тво­­ри М. Гоголя. Автор наук. праць про творчість О. Пушкіна, М. Лер­­монтова, М. Гоголя, М. Горького, К. Бальмонта, С. Мережковського, Л. Толстого, І. Гончарова. Від 1917 – приват-доц. Воронез. ун-ту (Росія); водночас читав лекції у Воронез. пед. ін-ті, редагував г. «Воронежский телеграф». 1919 приєд­­нався до від­­ступаючих білогвард. військ.

Пр.: Восточная Волынь.1895; Песни Каменецкого уезда Подольской губернии. 1895; К изучению малорусских колядок. 1902; Колядки и щедровки, записанные в Волынском Полесье. 1902; Очерки литературных настроений. 1903; Опыт обзора истории русской литературы для школ и само­образования. 1907–14. Ч. 1–3; Сказания об урочищах Овручского уезда и былины о Вольге Святославиче. 1908 (усі – С.-Пе­тербург).

Літ.: Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. Ж., 2001.

М. Ю. Костриця