ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ІСТОРИ́ЧНИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1893 з ініціативи А. Чоловського як Істор. музей міста Львова. Спочатку роз­ташовувався у кімнаті архіву в ратуші (основу зі­бра­н­ня складали муніцип. й цехові памʼятки та подарунки приват. осіб), 1926 отри­мав власне приміще­н­ня. 1940 обʼ­єд­наний із Нац. музеєм ім. ко­роля Яна ІІІ (створ. 1908), від­тоді — сучасна назва. До складу фонд. зі­бра­н­ня Л. і. м. уві­йшли також окремі колекції закритих рад. владою львів. музеїв, зокрема Музею ім. князів Любомирських, НТШ, Ставропігій. ін­ституту. Під час 2-ї світової вій­ни перед від­ступом нім. військ із музею вивезено частину наук. б-ки (1800 томів), цінні колекції археол. знахідок (понад 5 тис. од.) і зброї (1250 од.) тощо. Від­­новив роботу в серпні 1944. У 1951 на вимогу рад. і парт. органів повністю пере­будовано структуру Л. і. м.; частину музей. предметів за примус. обміном пере­дано до ін. музеїв; памʼятки, повʼязані із нац.-визв. рухом, вилучено і знищено. Іде­ол. пере­круче­н­ня у висвітлен­ні істор. дійсності усунуто після проголоше­н­ня незалежності України 1991. Нині музей під­порядк. Львів. облдерж­адміністрації. У його структурі діють від­діли: фондів, художньо-ре­­ставрац., археології, давньої історії України, історії зх.-укр. земель 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., історії укр. діаспори, істор. коштовностей, «Літературний Львів 1-ї пол. 20 ст.»; наук.-метод. від­діл муз. будівництва; Коновальця Є. Історико-меморіальний музей, Музей-Арсенал, Музей визвольної боротьби України, «Па­лац­цо Бандінел­лі» Музей (усі — Львів), Шухевича Р. Музей; б-ка. У фондах — понад 350 тис. од. зберіга­н­ня: археол. матеріали, твори живопису, скульптури, графіки, архівні документи, рукописні книги, старо­друки, вироби з металу, шкіри, дерева, скла і порцеляни, меблі, годин­ники, муз. інструменти, фото та фотонегативи, зброя, памʼятки нумізматики, фалеристики, сфра­гістики тощо. Серед раритет. екс­понатів — рукописи і старо­друки 12–17 ст. (зокрема «Кри­стинопільський Апостол»), трофейні турец. військ. намети 17 ст., обладунки «крилатих» гусарів, гуцул. зброя 18–19 ст., старовин­ні ордени країн Європи й Азії, укр. фалеристика 19 — 1-ї пол. 20 ст., мемор. памʼятки істор. осіб (листи Яна ІІІ Собеського, рукопис Жорж Санд, пасмо волос­ся Наполеона І Бонапарта, каптан Петра І, золотий медаль­йон М. Драгоманова). Від 1993 виходять «Наукові записки Львівського історичного музею» (опубл. 16 вип.). У різний час у музеї працювали К.-Ю. Ба­децький, Л. Харевич, Р. Менкіць­кий, В. Подляха, Я. Пастернак, Г. Гербільський, І. Свєшников, М. Косів. Директор — Б. Чайковський (від 1978).