Львівський монастир Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівський монастир Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р НЕПОРО́ЧНОГО ЗАЧА́ТТЯ ПРЕСВЯТО́Ї БОГОРО́ДИЦІ Розташ. між вул. Кирила і Мефодія та вул. І. Франка, є пам’ят­­кою арх-ри кін. 19 – поч. 20 ст. Первісно монастир складався з церкви Непороч. Зачаття Пресвятої Богородиці, монастир. будинку із келіями, приміщення вихов. закладу, госп. будинку, г-зії, житл. будинку на вул. св. Марка (нині О. Кобилянської) та монастир. саду, нині василіянкам належить лише будинок на вул. Кирила і Мефодія, № 17. Монастир засн. 1881 при новозбуд. церкві Непороч. Зачаття Пресвятої Богородиці, яку звели коштом митрополита С. Сембратовича. Поряд із храмом змуровано монастир. будинок у неороман. стилі. Храм безкупольний, двостовпний, зал. типу з гранчастою апсидою, зорієнтов. на Зх. Гол. фасад храму у вигляді ризаліту з монастир. будинком вирішені в єдиному об’ємі. Вхід до храму – з невисокої тераси, облашт. перед храмом і монастир. будинком. Гол. фасад, декоров. лопатками по кутах і круглим вікном-розеткою над входом на рівні 2-го ярусу, завершено широким карнизом (акцентов. півколонами). З боків ризаліту симетрично розташ. півциркул. подвійні вузькі вікна. З монастир. церкви зроблено вхід до приміщення з келіями. Монастир. будинок при церкві двоповерх., коридор. типу, з двобіч. розташуванням приміщень. Його фасад, розчленов. на 2 яруси іоніч. карнизом, завершується аркатур. фризом, що переходить у широкий карниз. За сприяння митрополита Андрея Шептицького василіянки отримали в оренду терміном на 6 р. двоповерх. будівлю на вул. Длугоша (нині Кирила і Мефодія, № 17). У 1928 вони добудували ліве крило й надбудували 3-й поверх. Водночас інтер’єри пристосовано під інтернат та вихов. заклад. Будівля споруджена у стилі функціоналізму. У плануванні 1-го та 2-го поверхів домінує анфіладне планування, 3-й поверх розпланований за коридор. принципом. Унаслідок розширення діяльності василіянок на кошти Андрея Шептицького у пд. частині монастир. тер. 1926 зведено г-зію в стилі функціоналізму (нині вул. Кирила і Мефодія, № 17а). Будівля мурована, триярусна, прямокутна у плані, коридор. типу з двобіч. розташуванням приміщень. Фасади споруди, розділені лопатками по вертикалі, завершуються тонкопрофільов. карнизом. Прясла фасадів між 1-м і 2-м поверхами розчленов. по горизонталі декор. іонікофризом. Міжвіконні частини фасадів разом з отворами вікон композиційно утворюють своєрідні площини-дзеркала та завершуються четвертним валом. Вінчає гол. фасад об’єм 4-го аттик. поверху, влаштованого в серед. частині будівлі, що переходить у прямокут. фронтон. Монастир. церкву і келії Ан­дрей Шептицький 1933 передав ордену редемптористів. Для василіянок на розі вул. Длугоша і Св. Марка за його кошти зведе­но житл. будинок (нині вул. Кирила і Мефодія, № 20) з двома входами з обох сусід. вулиць (окремо для василіянок і світських осіб, чиї діти навч. у василіян. г-зії). За рад. влади 1939 г-зію переобладнано під середню школу, монастир. кутовий бу­динок – під житловий. З проголошенням незалежності України у монастир. будинок на вул. І. Франка, № 56 повернулися редемптористи. У приміщенні колиш. г-зії василіянок діє Львів. лінгвіст. г-зія.

Літ.: Чень Л. Особливості розплану­вання монастирських василіянських комплексів // Вісн. ін-ту «Укрзахідпроектреставрація». 2007. Вип. 17; Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. 2008 (обидві – Львів).

Л. Я. Чень

Статтю оновлено: 2017