Львівський монастир сакраменток - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівський монастир сакраменток

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р САКРАМЕ́НТОК Розташ. на вул. Тершаківців, є пам’яткою арх-ри 18–19 ст. До Львова сакраментки прибули на поч. 1710-х рр. на запрошення графині С. Цетнер і зайнялися орг-цією жін. освіти. У цій справі їх підтримали магнат. родини та римо-катол. архієпископи Я. Скарбек, М.-Ґ. Вижицький, суфраган С. Ґловінський. На прохання архієпископа Я. Скарбека родина Цетнерів надала фундацію на користь ордену. Перший будинок на землях Цетнерів (неподалік від теперіш. Л. м. с.) подарувала черницям С. Цетнер, а двоє ін. чл. родини профінансували купівлю великої земел. ділянки, що простягалася від цієї будівлі до вул. Пекарська. С. Цетнер, яка вступила до монастиря 1715, у серед. 1730-х рр. після тривалого суду з родиною внесла до монастир. скарбниці великий посаг, за гроші з якого зведено решту монастир. споруд. 1721 граф Цетнер подарував монастиреві 100 тис. флоринів і щоріч. прибуток у 3 тис. флоринів на утримання 12-ти монахинь. Перший комплекс Л. м. с. охоплював костел, монастир. корпус, школу та госп. споруди, а також сади, городи, стави та парк. Монастир і костел збуд. 1718 коштом Ф. Цетнера (100 тис. золотих). У серед. 18 ст. монастир. комплекс перебудовано: наріж. камінь під фундаменти нових келій. корпусів закладено 1739, у 1743 розпочато спорудження нового костелу Заручення Пресвятої Марії і св. Йосифа (тривало до 1785). Монастир. корпуси з келіями, рефектарем (трапезною), б-кою, школою для шляхет. дівчат та ін. госп. приміщеннями прилягають до пн. і сх. фасадів костелу, утворюючи невелике закрите та більше – відкрите подвір’я. Тильні фасади монастир. споруд повернені до пагорбів, у свій час засаджених терас. садом. На Пн. від монастир. комплексу були два монастир. стави, з’єднані протокою, через яку в 18 ст. споруджено міст. Монастир. корпуси, вимурувані із цегли у стилі бароко, мають коридорне планування, приміщення склеплені. Чільний зх. фасад з боку вул. Тершаківців прикрашений пишним барок. декором. У рад. часи влада ліквідувала монастир і закрила костел. У 1950-і рр. монастир. приміщення пристосовано під гуртожиток Львів. зоовет. ін-ту (нині Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького), у костелі влаштовано спортзал, у колиш. школі (пн. корпус) розміщено навч. кафедри, у сх. корпусі (рефектарі) – студент. диско-клуб. Більша частина монастир. землі перейшла у власність Львів. зоовет. ін-ту і забудована його спорудами: 1954–61 у стилі сталін. класицизму споруджено гол. корпус (арх. І. Жолтовський), у 1970-і рр. – спортзал, 1991 – навч. корпус. На частині занедбаного парку зведено житл. 5-поверх. будинок. Архіт. ансамбль Л. м. с. зберігся майже без змін. У серед. 1990-х рр. костел передано УГКЦ і висвяч. як церкву Святої Трійці.

Літ.: T. Mańkowski. Lwowskie kościoły barokowe. 1932; Бойко О. Г., Слободян В. М. З історії латинських монастирів Львова. Монастир сестер сакраменток // Вісн. ін-ту «Укрзахідпроект­реставрація». 2006. Вип. 16; Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. 2008 (усі – Львів).

О. Г. Бойко, В. М. Слободян

Статтю оновлено: 2017