Львівський монастир Сакре-Кер - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівський монастир Сакре-Кер

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р САКРЕ́-КЕР Розташ. на площі Св. Юра, № 1, є пам’яткою арх-ри 19 ст. Черниці згромадження Сакре-Кер, які займалися поширенням культу Серця Ісуса та вихованням дівчат із замож. родин, з’явилися у Львові 1841. За підтримки генерал-губернатора Галичини князя Ф. д’Есте та львів. катол. архієпископа Ф. Піштека їх запросив до міста єзуїт Ф. Рінн. Перші 4 черниці спочатку поселилися на вул. Св. Анни (нині М. Леонтовича) у садибі, яку доброчинці ордену купили в родини Потоцьких. 1843 Ф. д’Есте купив для них земел. ділянку з будинком на площі Св. Юра. Перед тим, як черниці переселися до нового житла, його спеціально переобладнали, зокрема у великому покої облаштували каплицю, а на прилеглій ділянці особистий садівник генерал-губернатора розбив сад. Монастир познач. на плані Львова 1844. Також придбано садибу на вул. Новий Світ, де облаштовано притулок, школу та каплицю. Монастир на площі Св. Юра початково складався з 2-поверх. будинку школи з каплицею Святого Серця Ісуса та 1-поверх. корпусу інтернату з монастир. келіями. 1864 освячено костел, збуд. за проектом В. Равського (старшого) у стилі історизму. Він мав вигляд неоготич. костелу зі шпильчастими вежами та стрілчастими вікнами. У планувально-простор. вирішенні костел був однонавовим, з витягнутим притвором і гранчастим вівтарем з двома прямокут. двоярус. захристіями по боках і закритим обходом. Орієнтація храму вівтарем на Зх. зумовлена особливостями земел. ділянки. Притвором костел прилягав до школи, з якою сполучався входом. Нартекс підкреслювали ризаліти, завершені трикут. причілками, пн. із яких увінчано фігурою архангела Михаїла. Гол. вхід акцентувала висока шпильчаста вежа та готич. перспектив. стрілчастий портал. В інтер’єрі наву та вівтар перекривали нервюрні склепіння. 1893 у костелі встановлено новий вівтар за проектом Я.-Т. Кудельського (різьбярсько-столяр. роботи виконав Т. Сокульський, скульптури різьбив П.-В. Гарасимович). 1870 згі­­дно з проектом В. Равського облаштовано вхід від сучас. вул. О. Карпінського, на партері у пд. крилі – капличку Матері Божої Дивовижної, об’єднано два окремі корпуси школи й монастиря в одну споруду, пд. частину школи розбудовано симетрично до пн. крила (також підкреслена ризалітом). Унаслідок наступ. великих буд. робіт 1885–96 Л. м. С.-К. набув сучас. вигля­ду. 1885 І. Левинський розробив проект реконструкції 2-ярус. кор­пусу школи від площі Св. Юра, зведеного В. Равським, на 3-ярус. із високими сутеринами (у процесі буд-ва проект змінено). За проектом 1896, корпус монастиря отримав характер. ордерний класицистич. вистрій. Схил рельєфу, на якому постав буди­нок, зумовив появу високих сутерен. Фасад вирізняється пишною архіт. пластикою та ритмом вікон, акцентов. 2-ма 5-осьови­ми ризалітами скраю. Нижній ярус – рустований, з півциркул. завершенням вікон, 2-й і 3-й – з прямокут. вікнами, декоров. пілястрами з півциркул. сандриками на 2-му ярусі та прямокут. обрамуваннями із замк. каменями на 3-му. Ризаліти на 2-му і 3-му ярусах членовані пілястрами з коринф. капітелями, що під­тримують розвинений карниз на кронштейнах. Ризаліти акцентов. барок. 2-ярус. фронтонами, оздобленими волютами і стовпцями. Вхід влаштовано у лівому ризаліті чільного фасаду, що виходить на площу Св. Юра. Його фланкують тричвертеві колони тоскан. ордера. Змінився і проект корпусу, відмого як «Дім для сиріт» (від вул. О. Карпінського). За проектом І. Левинського 1888 він планувався 2-ярус., класицистич. вирішення, однак погоджено проект 1896, згідно з яким 2-ярус. корпус став 3-ярус., з аналог. архіт. вистроєм до головного. Зрізаний наріжник об’єд­­наних корпусів 1900 з нагоди 100-річчя ордену сакрекерок прикрашено скульптурою Ісуса Христа, поміщеною у глибоку нішу, оздоблену рокайлями, над нею у барок. картуші розміщено Найсвятіше Серце Ісуса (автор скульптури – А. Попель). Весь декор зі скульптурою знищено у рад. часи. Арх. Ч. Мюллер 1925 виконав проект добудови великого одноярус. залу для зібрань, що прилягав до монастир. будинку від вул. Св. Терези (нині Митрополита Андрея) та вирізнявся видовженими півциркул. вікнами й рустов. стінами. Монастир. комплекс конвенту від площі Св. Юра, вул. О. Карпінського та Св. Терези був огороджений цегляним муром (відремонтований 1925–28). Арх. С. Рожицький 1938 запропонував проект з надбудови гол. приміщення конвенту і реконструкції актового залу, будівничий К. Турковський у тому ж році надбудував лише зал (подальші запланов. роботи перервала війна). Наприкінці 1939 рад. влада ліквідувала монастир і школу. Під час нім. окупації Львова 1941–44 у приміщеннях школи розташовувалися Вищі фахові курси, від 1944 – Львів. с.-г. ін-т. У 1950-і рр. будинок разом із земел. ділянкою передано Львів. політех. ін-ту (нині «Львівська політехніка» Національний університет). 1968 тут побудовано студент. б-ку, у зв’яз­­ку з чим розібрано споруду актового залу; на поч. 1970-х рр. танк. тягачами зруйновано костел, на місці якого зведено інститут. харчоблок.

Літ.: M. Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. Lwów; Warszawa, 1925; Надра­­га О. Серед Львівських парків. Л., 2004; К. Brzezina. Klasztor i zakład naukowo-wychowawczy ss. Najświętszego Serca Jezusa z kaplicą p. w. Najświętszych Serc Jezusa i Marii // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. T. 12. Kraków, 2004.

О. Г. Бойко, В. М. Слободян

Статтю оновлено: 2017