Львівський музей історії релігії - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівський музей історії релігії

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ МУЗЕ́Й ІСТО́РІЇ РЕЛІ́ГІЇ Засн. 1970 як філія Львівського історичного музею. Від 1973 – Львів. музей історії релігії та атеїзму, від 1989 – сучасна назва. Підпорядк. Мін-ву культури України. Розташ. у приміщеннях колиш. домінікан. монастиря (16–18 ст.). У структурі музею діють філії: Чер­воногр. музей історії релігії (від 1980), Ін-т релігієзнавства (створ. 1993 на базі відповід. відділу музею), «Людина. Земля. Все­світ» (м. Сокаль, від 1995), Музей-садиба родини Антоничів (с. Бортятин, від 2010; усі – Львів. обл.); відділи: експозиц., наук.-освіт., виставк., муз.-про­світн., наук.-метод., худож. офор­млення, наук.-реставрац.; фон­дів, фото- і гологр. лаб.; вид-во «Логос». Експозиція складається з розділів: «Релігії Давнього Світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Православ’я в Укра­їні», «Католицизм», «УГКЦ», «Про­тестантизм», «Вірменська церк­ва», «Іслам», «Буддизм». Основою колекції стали твори сакрал. мист-ва з фондів львів. музеїв, врятовані від знищення під час мас. закриття церков у 1960–70-х рр., у наступні роки зібран­ня поповнювалося за рахунок придбань музею та дарунків окремих осіб. Нині у фон­дах – понад 90 тис. од. збе­рігання, зокрема релікварій св. Аронтія-мученика (кін. 11 ст.), ікони укр. майстрів від 15 ст. (зокрема «Богородиця з Ісусом на престолі»), мідні тарелі з реліг. сюжетами (16 ст.), колекція Тор (18–20 ст.), твори художників І. Рутковича, М. Сосенка, А. Ма­настирського, С. Че­ховича, С. Строїнського, М. Яб­лонського, скульптури роботи І. Пінзеля; археол. матеріали трипіл. культури, Давньої Греції, Риму та Єгипту. Унікал. є знахідки з поховань із с. Харитонівці Заліщиц. р-ну (3 тис. до н. е.) і с. Петриків Терноп. р-ну (11–8 ст. до н. е.) Терноп. обл., археол. пам’ятки скіф. доби (кін. 7 ст. до н. е.); скарб золотих франц. монет (1853–1913), 300-том­на збірка реліг. і релі­гієзн. літ-ри, подарована Укр. катол. ун-том (Рим). Колекція стародруків нарах. бл. 2 тис. од., серед них – «Острозька Біблія» (1581), «Устав церковний братії монастиря» (виданий 1610 у Москві учнем І. Федорова М. Ра­душевським), «Апостол» (1631), «Акафіст Богородиці Іоанна Да­маскіна» (1646), араб. Корани і богослов. тексти (18–19 ст.). Музей спільно з Ін-том укр. археографії та джерелознавства НАНУ та Ін-том філософії НАНУ від 1991 щорічно проводить Міжнар. наук. конф. «Історія ре­лігій в Україні» та публікує однойм. щорічник; також видає книжк. серії «Духовні діячі Укра­їни», «Духовна лірика», альманахи до ювіл. дат з історії Церкви тощо. Перший дир. – Ю. Матюхін (1970–86), від 2013 – О. Ма­лиць.

Літ.: Львівський музей історії релігії // Музеї України. 2005. № 2.

І. В. Паламар

Статтю оновлено: 2017