Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького


Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Ґжицького

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т ВЕТЕРИНА́РНОЇ МЕДИЦИ́НИ ТА БІОТЕХНОЛО́ГІЙ iм. С. Ґжицького – вищий навчальний заклад. Історія Ун-ту сягає 1457, коли у Львові засн. цехову школу коновальства і кування коней (від 1425 діяли ковал. та сідляр. цехи), навч. у якій здійснювалося лат. мовою і тривало 6 р. 1784 створ. каф. ветеринарії на мед. ф-ті Львів. ун-ту (перший зав. – Ю. Хмель). 1881 відкрито вет. школу (повна офіц. назва – Цісар.-королів. вет. школа зі школою кування коней з клінікою-стаціонаром для тварин; перший дир. – П. Зайфман; мала навч. корпус, клініки-стайні, прозекторій, куз­ню), 1897 їй надано статус академії (перший ректор – Й. Шпіль­ман). 1922–39 та 1992–2003 – Львів. академія вет. медицини, 1939–53 – Львів. вет., 1953–92 – зоовет. ін-т, під час 2-ї світ. війни заклад мав статус фахових курсів. 1994 присвоєно ім’я С. Ґжицького, 2003 надано статус національного. Від 2007 – сучасна назва. Функціонують 6 ф-тів (вет. медицини, біол.-технол., харч. технологій та екології, економіки та менеджменту, доуніверситет. освіти та підготовки молодших спеціалістів, заоч. освіти), Ін-т післядиплом. освіти і перепідготовки кадрів АПК, а також 6 НДІ (біо­екол. моніторингу; біотехнол. основ підвищення продуктивності тварин; скотарства, конярства та імуногенетики; фізіології та екоімунології тварин і птиці; менеджменту та інформ. технологій; іхтіопатології, інтродукції та інтенсив. технологій у рибництві). В Ун-ті діє низка музеїв: анатом., патол.-анатом., кормів, підков, мікол.-ботан., вовни, зоол., історії Ун-ту, Мемор. кабінет-музей С. Ґжицького. Навч.-вихов. процес забезпечують 38 каф., на яких працюють 350 викл., зокрема 53 д-ри н., проф. та 230 канд. н., доц., 2 чл.-кор. НААНУ. Серед відомих учених – С. Круліковський, З. Марковський, П. Кретович, Т. Голобут, С. Ґжицький, І. Головацький, В. Морачевський, А.-Я. Клісецький, В. Кульчицький, Д. Василенко, С. Стояновський, Т. Ольбріхт, К. Щудловський, І. Чинченко, Р.-І. Кравців. Навч. понад 6 тис. студентів. Наук. дослідження: фізіологія людини і тварин, вет. акушерство і біотехнології відтворення, вет. санітарія й гігієна, вет.-сан. експертиза, вет. фармакологія та токсикологія, годівля тварин і технологія кормів, розведення й селекція тварин, вироб-во і перероблення продукції тваринництва, рибне госп-во й аквакультура, екологія, охорона довкілля та збаланс. природокористування. Ун-т має 59 філій каф. на вироб-ві та в н.-д. установах, на його базі організовано навч.-наук. вироб. центри «Давидівсь­кий» та «Комарнівський», навч.-наук. вироб. комплекс «Зооветеринарія і біотехнологія», у складі якого – 2 НДІ, центри і лаб. НААНУ, 12 ВНЗів 1–2-го рівнів акредитації, 2 ліцеї, г-зія, 2 заг.-осв. школи та 2 наук.-вироб. центри, Рожищен. коледж (Волин. обл.). Видає ж. «Сільський господар» (від 1996), «Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького» (від 1998). Має 4 гуртожитки, спорткомплекс, базу відпочинку в смт Східниця (Борислав. міськради Львів. обл.). Нині ректор – В. Стибель (від 2014).

Статтю оновлено: 2017