Львівський професійний союз художників-пластиків - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівський професійний союз художників-пластиків

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ПРОФЕСІ́ЙНИЙ СОЮ́З ХУДО́ЖНИКІВ- ПЛА́СТИКІВ – мистецьке об’єднання. Існувало 1932–39 у Львові. Утвор. шляхом злиття мист. угруповань «Союз десяти пластиків», «Артес» і львів. частини групи «Нова генерація». У виставках і заходах Союзу також брали участь чл. Асоціації незалежних українських мистців. Голови – А. Пронашко (1932–34), Л. Ліллє (1934–37), Л. Хвістек (1937–39), скарбник – Р. Сельський. Учасники Союзу (70 осіб, 1939): С. Альбіновська-Мінкевич, С. Борачок, Є. Васильківський, Ф. Виґживальський, М. Влодарський, М. Водзіцька, Т. Войцеховський, З. Гарлянд, Л. Должицький, Е. Ерб, І. Іванець, А. Кшивоблоцький, М. Кітц, Ф. Клейнман, А. Кляр, С. Крамарчик, В. Ласовський, М. Левицький, К. Лотоцький, В. Лям, Г. Лян­­ґерман, А. Марковський, З. Менкес, Я. Музика, З. Пронашко, З. Радницький, Я. Райхерт-Тодт, О. Ример, Я.-Г. Розен, М. Сельська, Л. Серединський, К. Сіхульський, С. Тейсейр, Л. Тирович, М. Фоеррінґ, Й. Штерн та ін. Офіс правління 1933–35 розмістили на вул. Гетьмана Тарновсь­кого (нині Генерала Тарнавського), № 9; 1935–37 – у Міському худож.-пром. музеї на вул. Дідушицьких (нині проспект Свободи), № 20. Програма діяльності: орг-ція колектив. і персон. виставок, мист. дискусій («четвергів»), лекцій на актуал. профес. теми. Серію доповідей про досягнення сучас. мист-ва розпочав 1934 Л. Хвістек. Серед планів Союзу – заснування у Львові музею сучас. мист-ва. Чл. об’єдн. перебували під впливом новіт. мист. напрямів, зокрема постім­пресіонізму, кубізму, експресіонізму, абстракціонізму, сюрреалізму. Через вплив політ. і соц. змагань 1930-х рр. у зх.-європ. мист-ві у творчості чл. Союзу водночас із зацікавленням авангардист. течіями увиразнювалися реаліст. тенденції. За браком приміщення об’єдн. спочатку робило індивід. виставки, найчастіше в кулуарах театру «Розмаїтності», приміщеннях «Нар. дому». Там 1933 проведено перші виставки М. Сельської, Л. Тировича, О. Римера, Т. Войцеховського, Л. Хвістека, С. Тейсейра. Однією з перших (у листопаді 1933) колектив. експозицій у тому ж театрі проведено виставку творів Ф. Клейнмана, В. Ласовського, Г. Лянґермана, З. Менкеса, Я. Музики, А. Пронашка. 1934 від­­булися персон. виставки С. Крамарчика та Л. Ліллє. Виставка у Міському худож.-пром. музеї творів Ф. Кляйнмана, Я. Музики, А. Пронашка, Б. Шульца в грудні 1935 була значно більшою за обсягом і привернула увагу польс. та укр. преси. Я. Музика вперше виступила зі збіркою живопису на склі, впровадивши в профес. мист-во укр. нар. традицію. Б. Шульц виставив метафор. ілюстрації до своїх літ. творів. 1936 у Союзі відбулися персон. виставки В. Гаврилюка і С. Гординського. Чл. об’єдн. 1935–37 намагалися якнайбільше поширювати львів. мист-во, щороку організовували збірні й індивід. виставки. 1937 Союз придбав приміщення на пл. Марійська (нині А. Міцкевича), № 9, де відбулися виставки Л. Левицького і С. Осостовича (1937), З. Валішевського (1938, посмертна), Ю. Папського та С. Щепанського. Союз провів 1939 у Варшаві велику виставку львів. художників за участі М. і Р. Сельських, Л. Тировича та ін. Остан. виставкою цієї орг-ції став Перший весн. салон 1939 (взяли участь 47 художників) на пл. Марійська, № 9, де представили результати твор. праці за 4 р. Об’єдн. припинило діяльність після встановлення у Львові рад. влади восени 1939.

Ю. О. Бірюльов

Статтю оновлено: 2017