Львівський професійний союз художників-пластиків

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ПРОФЕСІ́ЙНИЙ СОЮ́З ХУДО́ЖНИКІВ- ПЛА́СТИКІВ — мистецьке обʼ­єд­на­н­ня. Існувало 1932–39 у Львові. Утвор. шляхом зли­т­тя мист. угруповань «Союз десяти пластиків», «Артес» і львів. частини групи «Нова генерація». У ви­ставках і заходах Союзу також брали участь чл. Асоціації незалежних українських мистців. Голови — А. Пронашко (1932–34), Л. Ліллє (1934–37), Л. Хвістек (1937–39), скарбник — Р. Сельський. Учасники Союзу (70 осіб, 1939): С. Альбіновська-Мінкевич, С. Борачок, Є. Васильківський, Ф. Виґживальський, М. Влодарський, М. Водзіцька, Т. Войцеховський, З. Гарлянд, Л. Должицький, Е. Ерб, І. Іванець, А. Кшивоблоцький, М. Кітц, Ф. Клейнман, А. Кляр, С. Крамарчик, В. Ласовський, М. Левицький, К. Лотоцький, В. Лям, Г. Лян­­ґерман, А. Марковський, З. Менкес, Я. Музика, З. Пронашко, З. Радницький, Я. Райхерт-Тодт, О. Ример, Я.-Г. Розен, М. Сельська, Л. Серединський, К. Сіхульський, С. Тейсейр, Л. Тирович, М. Фоер­рінґ, Й. Штерн та ін. Офіс правлі­н­ня 1933–35 роз­містили на вул. Геть­мана Тарновсь­кого (нині Генерала Тарнавського), № 9; 1935–37 — у Міському худож.-пром. музеї на вул. Дідушицьких (нині про­спект Свободи), № 20. Про­грама діяльності: організація колектив. і персон. ви­ставок, мист. дис­кусій («четвергів»), лекцій на актуал. профес. теми. Серію доповід­ей про досягне­н­ня сучас. мистецтва роз­почав 1934 Л. Хвістек. Серед планів Союзу — заснува­н­ня у Львові музею сучас. мистецтва. Член обʼ­єдн. пере­бували під впливом новіт. мист. напрямів, зокрема постім­­пресіонізму, кубізму, екс­пресіонізму, абстракціонізму, сюр­реалізму. Через вплив політ. і соц. змагань 1930-х рр. у зх.-європ. мистецтві у творчості чл. Союзу водночас із зацікавле­н­ням авангардист. течіями увиразнювалися реаліст. тенденції. За браком приміще­н­ня обʼ­єдн. спочатку робило індивід. ви­ставки, найчастіше в кулуарах театру «Роз­маїтності», приміще­н­нях «Нар. дому». Там 1933 проведено перші ви­ставки М. Сельської, Л. Тировича, О. Римера, Т. Войцеховського, Л. Хвістека, С. Тейсейра. Однією з перших (у листопаді 1933) колектив. екс­позицій у тому ж театрі проведено ви­ставку творів Ф. Клейнмана, В. Ласовського, Г. Лянґермана, З. Менкеса, Я. Музики, А. Пронашка. 1934 від­­­булися персон. ви­ставки С. Крамарчика та Л. Ліллє. Ви­ставка у Міському худож.-пром. музеї творів Ф. Кляйнмана, Я. Музики, А. Пронашка, Б. Шульца в грудні 1935 була значно більшою за обсягом і привернула увагу польс. та укр. преси. Я. Музика вперше ви­ступила зі збіркою живопису на склі, впровадивши в профес. мистецтво укр. нар. традицію. Б. Шульц ви­ставив метафор. ілюстрації до своїх літ. творів. 1936 у Союзі від­булися персон. ви­ставки В. Гаврилюка і С. Гординського. Член обʼ­єдн. 1935–37 намагалися якнайбільше поширювати львів. мистецтво, щороку організовували збірні й індивід. ви­ставки. 1937 Союз при­дбав приміще­н­ня на пл. Марійська (нині А. Міцкевича), № 9, де від­булися ви­ставки Л. Левицького і С. Осостовича (1937), З. Валішевського (1938, посмертна), Ю. Папського та С. Щепанського. Союз провів 1939 у Варшаві велику ви­ставку львів. художників за участі М. і Р. Сельських, Л. Тировича та ін. Остан. ви­ставкою цієї організації став Перший весн. салон 1939 (взяли участь 47 художників) на пл. Марійська, № 9, де пред­ставили результати твор. праці за 4 р. Обʼ­єдн. припинило діяльність після встановле­н­ня у Львові рад. влади восени 1939.

Завантажити статтю