Львівський процес ОУН 1936 - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львівський процес ОУН 1936

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ПРОЦЕ́С ОУН 1936 – політичний судовий процес, який став продовженням Варшавського процесу ОУН 1935–36. Відбувся у травні–липні 1936 над 23-ма чл. ОУН, зокрема над 9-ма чл. Крайової екзекутиви ОУН на зх.-укр. землях. Серед підсудних – С. Бандера, К. Зарицька, Л. Макарушка, Р. Мигаль, Б. Підгайний, Я. Стецько, Р. Шухевич, В. Янів, О. Пашкевич, І. Малюца. Їх захищали укр. адвокати В. Горбовий, В. Загайкевич, К. Паньківський, В. Ста­росольський, С. Шухевич та ін. Підсудних звинувачували у держ. зраді (членство в ОУН) і підготовці низки терорист. актів (убивств і вибухів), укр. адвокати у своїх виступах наголошували на політ. вмотивованості звинувачень. Чл. ОУН використали процес для викриття польс. політики щодо українців. На відміну від Варшав. процесу ОУН 1935–36, суд дозволив їм виступати рідною мовою. 27 червня 1936 С. Бандера і Р. Мигаль засудж. до довіч. ув’язнення, Є. Качмарський, І. Малюца, О. Мащак, Б. Підгайний і Р. Сеньків – до 15-ти р., ін. – до різних термінів ув’язнення. Процес сприяв зростанню популярності ОУН серед укр. населення.

Літ.: Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів. Т. 1. Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк, 1968; Сте­пан Бандера: Док. й мат. (1920–1930 рр.). Л., 2006; Мірчук П. Нарис історії ОУН, 1920–1939 роки. К., 2007.

О. Ю. Зайцев

Статтю оновлено: 2017