Розмір шрифту

A

Львівський торговельно-економічний університет

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ ТОРГОВЕ́ЛЬНО- ЕКОНОМІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — най­старіший торговельно-еко­номічний вищий на­вчальний за­клад України. Веде свою історію від 3-клас. Реал. школи з торг. від­діл., що була від­крита 1817 у Львові (перший дир. — П.-А. Улє). 1825 її пере­творено на 2-класну школу заг. під­готовки, до якої 1835 до­дано торг. від­діл., а школі на­дано статус Цісар.-королів. реал.-торг. академії. По­становою цісаря Фердинанда І від 24 січня 1843 до­зволено від­крити у її складі торг. і тех. від­діл., а при потребі — й рільниче. Від­тоді Академія скла­далася з 2-річ. реал. школи, 2-річ. тех. та 1-річ. торг. від­діл. (дир. — Я. Рейтер). Від 1844 — Цісар.-королів. тех. академія, яку очолив Ф. Шіндлер. Водночас магістрат Львова та Галиц. кра­йовий сейм 1841 внесли на роз­гляд австр. уряду клопота­н­ня про заснува­н­ня окремої держ. торг. академії, поновлене 1844. Проте ця ініціатива у силу різних причин, зокрема й політ., тоді не отримала під­тримки. Торг. предмети в Академії викладали Ф. Туна, П. Страс­сер, Є. Курцбауер, Ф. Мознік, О. Рейзінгер (дир. від 1851), С. Кожма, Ф. Стейг­лер. 1853 торг. від­діл. реорганізовано у 2-річну торг. середню школу — єдиний на той час навч. заклад у Галичині, що готував фахівців із комерц. справи. 1871 Академія отримала статус ВНЗу і пере­йшла з нім. на польс. мову на­вча­н­ня. 1875 торг. від­діл. закрито. Рада Львова і Торг.-пром. палата роз­горнули бурхливу діяльність зі збору пожер­т­вувань на організацію самост. навч. торг. закладу. 1888 засн. фонд створе­н­ня Львів. торг. академії. 1899 міністр віро­сповідань та освіти видав по­станову, а цісар Австро-Угорщини прийняв її до ві­дома, згідно з якою проголошувалося утворе­н­ня Вищої торг. школи у Львові (ректором при­знач. А. Па­вловського). 1902 вона отримала статус Торг. академії та офіц. ви­зна­н­ня як осн. освіт. осередку в Галичині з під­готовки висококваліфіков. фахівців у сфері торгівлі. Серед викл. — В. Залозецький, Е. Ромер, І. Огоновський, М. Шоен­нет (ректор від 1917), П. Постел, П. Цьом­па, Я. Гординський, С. Пав­ловський. 1922 Торг. академію реорганізовано у Вищу школу закордон. торгівлі, ректором якої знову при­знач. А. Па­вловського. На цій посаді 1930 його замінив О. Долинський, 1931 — К. Цисельський, 1932 — Г. Коровіч. 1938 Вища школа закордон. торгівлі отримала статус академії, 1939 ректором обрано С. Рузевича. У період між світ. війнами в Академії працювали ві­домі науковці О. Долинський, О. Домбровський, Ч. Ірвіне, Ф. Томанек, А. Цір­гоф­фер, Т. Сейферт, Ю. Чижевський, А. Верещинський, К. Ігна- тович, Стефан Гурняк, Станіслав Рузєвіч, М.-С. Агабейзаде. Зі встановле­н­ням на тер. Зх. Укра­їни рад. влади у листопаді 1939 на базі Академії закордон. торгівлі створ. Львів. ін­ститут рад. торгівлі. До поч. нім.-рад. війни у ньому викладали ві­домі науковці та громад. діячі В. Кучер, П. Франко, В. Калинович, Г. Микитей та ін. 1944 Ін­ститут поновив роботу, 1947 його обʼ­єд­нано із пере­веденим 1944 із Харкова Укр. ін­ститутом рад. кооп. торгівлі у Львів. торг.-екон. ін­ститут. 1948 тут навч. майже 2 тис. студентів, серед викл. — О. Степанів, О. Тисовський, В. Ґеринович, В. Огоновський, Ф. Срібний, І. Карпинець. 1953 ВНЗ під­порядк. Центро­спілці СРСР, ректором при­знач. С. Сіденка, який керував ним понад 20 р. Усі ди­сципліни викладали російською мовою, значну частину випускників від­правляли на роботу в сх. обл. УРСР, а також в ін. респ. СРСР. 1974 Ін­ститут очолив К. Пирожак, від 1977 у ньому навч. студенти з Польщі, Угорщини, Чехословач­чини, Болгарії, НДР, Вʼєтна­му а згодом — із багатьох країн Азії, Африки та Лат. Америки. 1994 ВНЗ повернув собі статус Академії. 2007 конф. Акаде- мії вперше у післявоєн. історії шля­хом демократ. виборів обрала нового ректора — І. Копича. Від 2016 — сучасна назва. Нині у структурі функціонують Ін­ститути: економіки та фінансів, післядиплом. освіти, навч.-наук. інформ.; факультети: між­нар. екон. від­­носин, товарозн.-комерц., юрид., заоч.; Укр. ін­ститут проектува­н­ня компʼютер. систем обробле­н­ня інформації у спожив. кооперації «Укооп­інформ­проект», Наук.-вироб. фірма «Львівакадем­аудит», Н.-д. лаб. екон. оцінки, Бізнес-центр «Інтер­економіка». Працюють 343 викл., зокрема 2 академік, 36 д-рів н., проф., 195 канд. н., доц. Серед ві­домих на­уковців — В. Апопій, Г. Башнянин, С. Гелей, Ю. Дайновський, Б. Мізюк, Б. Семак, І. Сирохман, В. Шевчук. Від 1998 виходять «Вісник Львівського торговельно-економічного університету», наук. зб. «Торгівля, кооперація і під­приємництво», «Укра­­їнська кооперація: історичні та соціально-економічні аспекти». Ректор — П. Куцик (від 2014).

Літ.: A. Pawłowski. Państwowa Szkoła handlowa we Lwowie. Rys historyczny // Sprawozdanie dyrekcyi c. k. państwowej Wyższej Szkoły handlowej we Lwowie za rok szkolny 1899/1900 r. 1901; Гелей С. Львівська комерційна: Нарис історії. 2008 (обидві — Львів).

С. Д. Гелей

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Заклади освіти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59680
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
164
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 347
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 10): 14.4% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Львівський торговельно-економічний університет / С. Д. Гелей // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59680.

Lvivskyi torhovelno-ekonomichnyi universytet / S. D. Helei // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-59680.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору