Львівсько-Сандомирська наступальна операція

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКО- САНДОМИ́РСЬКА НА­СТУПА́ЛЬНА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 13 липня — 29 серпня 1944 військами Першого Українського фронту під командува­н­ням маршала І. Конєва з метою роз­грому нім. групи армій «Пів­нічна Україна» (генерал-полковник Й. Гарпе), визволе­н­ня зх. областей України й на­ступу на пд.-сх. частини Польщі. Спів­­відноше­н­ня особового складу — 1110 проти 900 (в тис. осіб), гар­мат і мінометів — 16100 — 6300, танків і самохідно-артилер. уста­новок — 2050 — 900, бо­йових літаків — 3250 — 700 на користь рад. армії. Гол. удари зав­дані з Тернополя на Львів і з Луцька на м. Рава-Руська (Жовків. р-ну Львів. обл.). 13–22 липня війська фронту прорвали оборону противника, оточили й роз­громили побл. м. Броди (Львів. обл.) 8 нім. дивізій і укр. дивізію «Галичина». Роз­виваючи на­ступ, 27 липня вони зайняли Львів, Станіслав (нині Івано-Франківськ) і Пере­мишль (Польща), ви­йшли у перед­гірʼя Карпат, де з лівого крила 1-го Укр. фронту створ. Четвертий Український фронт (командувач генерал-полковник І. Петров). 29 липня — 1 серпня війська маршала І. Конєва фор­сували Віслу, захопили й з боями роз­ширили важливий у стра­тег. від­ношен­ні плацдарм в р-ні м. Сандомир (Польща). У резуль­таті операції визволено Зх. Укра­їну і частину Польщі та створено сприятливі умови для подальшого на­ступу. Рад. війська втра­тили вбитими бл. 65 тис. воїнів, противник — 78 тис. солдат і офіцерів убитими і 17 тис. полоненими.

Літ.: Полушкин М. А. На сандомирском направлении. Москва, 1969; Конев И. Записки командующего фронтом. Москва, 1972; 1985; 2002; Гунчак Т. В мундирах ворога. К., 1993; Кривоше­ев Г. Ф. и др. Великая Отечествен­ная без грифа секретности. Книга потерь. Москва, 2009.

К. Є. Науменко

Завантажити статтю