Львівтрансгаз

«ЛЬВІВТРАНС­ГА́З» — управлі­н­ня магістральних газо­проводів, під­приємство газотранс­порт­ної системи України. Філія ПАТ «Укртранс­газ» Нац. акц. компанії «Нафтогаз України». Гол. упр. знаходиться у Львові. Засн. 1924 з уведе­н­ням в екс­плуатацію першого газо­проводу Дашава–Стрий (діаметр 150 мм, довж. 14 км). У результаті подальшого роз­робле­н­ня Дашавського газового родовища побудовано нові газо­проводи Дашава–Дрогобич–Борислав–Стебник, Дашава–Ходорів. 1929 прокладено газо­провід Дашава–Львів довж. 68 км. 1940 введено в екс­плуатацію Опарське газове родовище, а в перші повоєн­ні роки — потужні Угерське газове родовище і Більче-Волицьке газове родовище Стрий. газо­пром. упр. На той час вже споруджено унікал. магістрал. газо­провід Дашава–Київ, будівництво якого здійснювалося при дефіциті потуж. техніки та кваліфіков. кадрів. Траса, особливо в перед­гірʼях Карпат, пролягала у складних геогр. умовах — будівельникам довелося збудувати понад 230 пере­ходів. 1948 роз­почалася без­ком­пресорна подача газу з Дашав. родовища в Київ і Тернопіль. Для збільше­н­ня подачі газу 1951–55 введено в екс­плуатацію Красилів., Терноп. і Бердичів. ком­пресорні станції. Пропускну здатність газо­проводу Дашава–Київ доведено до проект­ної — 4,4 млн м³/добу. З введе­н­ням в екс­плуатацію газо­проводу Дашава–Київ роз­почався роз­виток газифікації України і сусід. країн, зокрема 1951 прокладено магістрал. газо­провід Київ–Москва, обʼ­єд­наний в єдиній системі з газо­проводом Дашава–Київ заг. довж. 1301 км. Через 10 р. газ Прикарпа­т­тя газо­проводом Дашава–Мінськ наді­йшов у столицю Білорусі, згодом — у країни Балтії. 1950 побудовано газо­провід Більче–Волиця–Львів, 1956 — Угерсько–Долина–­Станіслав (нині Івано-Франківськ). До 1953 роз­робле­н­ням газ. родовищ на Прикарпат­ті за­ймався трест «Укргазовидобуток», який роз­міщувався у м. Стрий (Львів. обл.). Від 1956 роботу з освоє­н­ня та екс­плуатації газ. родовищ проводило Стрий. газо­пром. упр., в складі якого утвор. дільницю, що за­ймалася видобутком газу на Шебелинському газоконденсатному родовищі. З роз­шире­н­ням гео­графії вироб. діяльності та профілю газо­пром. упр. пере­йменовано спочатку у Стрий. упр. з видобутку і транс­портува­н­ня газу, а після пере­дис­локації упр. до Львова — на Упр. магістрал. газо­проводів «Л.». У структурі — 4 лінійно-вироб. упр. магістрал. газо­проводів (Рівнен., Терноп., Волин., Бібрське); 3 вироб. упр. під­зем. зберіга­н­ня газу (Стрий., Дашав., Опар.); Угер. вироб. від­діл. ремонт. і сервіс. послуг. «Л.» екс­плуатує 4215 км магістрал. газо­проводів діа­метром 500–1400 мм (разом із газо­проводами-від­водами — 6358,4 км) з робочим тиском 5,5–7,5 МПА, 13 ком­пресор. станцій із 23-ма цехами, де встановлено 160 газоперекачувал. агрегатів заг. потуж. 845 МВт, 4 під­земні сховища газу, 196 дюкер. і над­земні пере­ходи через ріки, ка­нали та ін. пере­шкоди, 211 газорозподіл. станцій. Забезпече­н­ня повного захисту від електр. корозії газо­проводів, комунікацій ком­пресор. станцій та під­зем. метал. споруд досягається за допомогою 715 станцій катод. захисту. Гол. зав­да­н­ня під­приємства: облаштува­н­ня газ. родовищ і під­зем. сховищ газу; екс­плуатація тех. установок, ком­пресор. станцій та ін. обʼєктів видобува­н­ня і транс­портува­н­ня газу; сезон­не, пікове або довго­строк. зберіга­н­ня газу в під­зем. сховищах. Осн. види продукції та послуги: природ. газ із влас. родовищ — 905 млн м³/рік, стиснений природ. газ для автомобілів — 28,7 млн м³/рік, на­да­н­ня послуг із транс­портува­н­ня газу в обʼє­­мах 35–40 млрд м³/рік, із зберіга­н­ня газу — 15–17 млрд м³; частка газу влас. видобутку в заг.-укр. обсязі становить 5 %. Звʼязки «Л.» із зарубіж. партнерами мають давню історію. 1939 роз­почато транс­портува­н­ня газу по газо­проводу Дашава–­Сталева Воля (Польща). У 1950–60-і рр. побудовано нові екс­порт­ні газо­проводи діаметром 520 і 720 мм від Комарно до Дроздович, а далі до Ярослава (Польща). Так, на­прикінці 1957 до Польщі по­дано газ із недавно від­критого Рудківського газового родовища. Для збільше­н­ня видобува­н­ня газу і подачі його в Польщу введено в дію ком­пресорні станції в Комарно (1967) і Хідновичах (1972), оснащені газомотоком­пресорами. «Л.» став гол. екс­порт. по­стачальником газу для Польщі. З метою збільше­н­ня екс­порт. по­ставок рос. газу в Польщу за допомогою спеціалістів «Газобудови» (м. Забже) 1980 введено в екс­плуатацію ком­пресорну станцію із газотурбін. газоперекачувал. агрегатами в Комарно, побудовано пункт пере­дачі-при­йому газу в Дроздовичах, ін. обʼєкти і споруди. Нині «Л.» тісно спів­працює з Польс. гурніц­твом нафти і газу, а також нім. газ. фірмою «Рургаз». Транс­портується рос. газ транзитом через Білорусь трьома газо­проводами Івацевичі–Долина, а із сх. регіонів держави — по двох газо­проводах Київ–Західна Україна. В осін­ньо-зимовий період надходже­н­ня газу споживачам у Зх. Україні та частина імпорт. по­ставок здійснюється лише з під­зем. сховищ. «Л.» успішно за­стосовує без­вогневі під­ключе­н­ня газо­проводів-від­водів до магістрал. газо­проводів, що має не лише знач. екон. ефект, але є екологічно без­печним, оскільки усуває викиди газу в атмо­сферу під час викона­н­ня цих робіт; впроваджує нові методи одоризації газу; разом з ін­ститутом «УкрНДІгаз» роз­робляє нові типи газорозподіл. станцій і газорегулятор. пунктів. При «Л.» організована наук.-вироб. фірма «Полімерсервісмаш», що має знач. досвід високоефектив. за­стосува­н­ня пластмас. Чималий обсяг робіт про­­водить «Л.» у напрямі автоматизації вироб. процесів під час транс­портува­н­ня та зберіга­н­ня природ. газу. На ком­пресор. станціях встановлено мікро­процесорні системи упр. агрегатами, налагоджено автомат. збір інформації з агрегат. автоматики з виведе­н­ням інформації і функцій керува­н­ня на персонал. ЕОМ ком­пресор. станції. «Л.» володіє одними із найбільших в Європі під­зем. сховищами газу. Вони є стабільними та екологічно чистими джерелами по­стача­н­ня палива. Вироблені газ. поклади на теренах Дашави, Опар, Угерського і Більче-Волиці мають сприятливі геол.-пром. характеристики, роз­таш. біля гол. екс­порт. газо­проводів та побл. країн Зх. Європи. Роз­міщуються на глибинах 600–1100 м з пластовими тисками 4–10 МПа, заг. кількість свердловин — 610 шт. Впроваджені роз­робки: колекторна схема газозбір. сіток; високо­продуктивні свердловини з екс­плуатац. колонами діаметром 219 мм; горизонтал. абсорбери на установках осуше­н­ня газу продуктивністю 30 млн м³/добу; високо­продуктивні газоперекачувал. агрегати ГПА-Ц-16 на 7,5 і 10 МПа. 1969 закачано в перше сховище 87 млн м³ газу. До 1994 обʼєм закачува­н­ня зріс у понад 150 разів. Під­земні газо­сховища регулюють сезон­ні нерівномірності газопо­стача­н­ня, зменшують капітал. вкладе­н­ня в магістрал. газо­проводи і ком­пресорні станції, створюють держ. запаси газу, під­вищують надійність всього газопо­стача­н­ня. Кількість працівників (2017) — 3311 осіб. Директор — В. Тюшка (від 2015).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю