Львов Георгій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Львов Георгій  Степанович

ЛЬВОВ Георгій Степанович (19. 11. 1941, м. Брянка Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – живописець, художник-монументаліст. Чоловік З. Дев’ятак, батько У. Льво­вої. Чл. НСХУ (1977). Закін. Моск. текстил. ін-т (1967; викл. Г. Горіна, В. Почиталов). Відтоді працював у Києві: художник-модельєр Респ. будинку моделей одягу; 1972–2001 – монументаліст комбінату монум.-декор. мист-ва. Учасник худож. виставок від 1971. Персон. – у Києві (2012). У творчості еволюціонував від соцреалізму до символізму. Деякі роботи зберігаються у Челябін. картин. галереї (РФ).

Тв.: живопис – «Весна», «Поверхи Києва», «Зима на Русанівці» (усі – 1973), «Над Дніпром» (1977), «Польові випробування» (1980), «Ворота Севастополя» (1981), «Брама гніву» (2011), «Отче наш…» (2012); монум. розписи – «Військово-спортивне виховання молоді» (Респ. будинок ДТСААФ у Києві, 1978–79), «Паризька комуна» (школа № 109 у Києві; 1981–82; оновлено 2014), «Історія Житомирщини» (пошт. відділ. № 25 у Житомирі, 1986), «Історія України» (пошт. відділ. у Москві, 1988); ескіз розпису «Козацька слава» (1977); графіч. проект Держ. прапора України (2007).

Літ.: Туранський О. Сонячним пензлем // Спорт. газ. 1986, 5 лип.

О. О. Туранський

Статтю оновлено: 2017