Львове
Визначення і загальна характеристика
ЛЬВО́ВЕ — село Бериславського району Херсонської області. Знаходиться на правому березі Дніпра (вис. узбережжя тут досягає 40 м), у місці злиття його рукавів Козак і Кокань (між ними 2 мальовничі о-ви з дніпров. плавнями), за 64 км від обл. центру, за 27 км від райцентру та м. Каховка Херсон. обл., за 20 км від залізнич. ст. Матросівка, за 2 км від автошляху Херсон–Каховка. Є багато озер. Щороку сюди на полювання (водяться фазани, качки, зайці, ондатри) та рибальство (коропи, лини, карасі, лящі, окуні, щуки, рибці, соми, судаки тощо) приїжджають багато людей з Херсон. й ін. областей. За переписом насел. 2001, проживали 2565 осіб; станом на 2016 — 2287 осіб; переважно українці, а також росіяни, молдовани, білоруси. У прибереж. вапняках, на околиці села виявлено палеонтол. знахідки: залишки гіпаріотів, жирафів, безрогих носорогів і великих жирафів. 1966 за пд.-зх. околицею села відкрито пізньоскіф. поселення 1 ст. до н. е. — 3 ст. н. е. зі слідами багатокамер. камʼяних будівель, зерн. і рибозасол. ямами, антич. керамікою та посудом зарубинец. типу. Побл. Л. досліджено кургани з похованням ямної, кемібрат., катакомб., зруб. культур та кіммерій. часу, знайдено антропоморфні стели мідного віку, розкопано скіф. кургани, поховання сарматів і середньовіч. кочовиків. На тер. сучас. села раніше існували 2 насел. пункти. У 1-й пол. 18 ст. у зх. частині був розташ. курінь кошового Бургуна. Згодом на його місці виникло с. Бургун. 1818 в ньому оселилися 156 селян з Полтав. губ. У серед. 19 ст. у Бургуні на березі Дніпра зведено маяк, що вказував шлях річк. суднам. Відтоді поселення почали називати Червоним Бургуном (водночас існувала й ін. назва — Карачунове за імʼям власника). Від 1850 Червоний Бургун належав поміщиці Ульяновій. За переписом 1859, в ньому нараховувалося 20 дворів з 125 селянами (60 чоловіків і 65 жінок). 1887 жит. вже було 230. У 1841 у сх. частині сучас. села була засн. євр. колонія Л. Євреїв сюди переселили за наказом цар. уряду із Вітеб. і Могилів. губ. За переказами, значна частина євреїв на ці землі переїхала з поселення, яке також мало назву Л. За ін. версією назва новоутвор. поселення походить від імені графа Льва Трубецького, який виділив частину своїх володінь. Спочатку у колонії нараховувалося 119 госп-в і мешкало 1060 осіб. Хоча колоністів звільнили на 25 р. від подуш. податку, на 10 р. від земського податку, на 50 р. від рекрут. повинності, забезпечували с.-г. знаряддями, Л. розвивалося слабо. Землеробство було для них чужим і господарства їх почали занепадати. Відчувши всі негаразди колоніст. життя, велика частина євр. сімей намагалася покинути Л. Через глибокий яр, далі на Сх. 1806 утвор. хутір з 2-ма дворами, що належав поміщику Писареву. На поч. 20 ст. у Л. функціонували маслобійня, сироварня, кузня, лісний склад, 8 торг. лавок, у Червоному Бургуні — 6 підприємств пром. типу і торг. лавка. У неділю влаштовували базари, весною і восени — ярмарки. Розвиток торгівлі значно активізувався після спорудження наприкінці 19 ст. пристані. 1913 через неї пройшло понад 175 тис. пудів вантажу, зокрема й 136,1 тис. пудів пшениці. Значна частина жит. поселень працювали в економіях поміщиків Ульянова і Писарева. Тривалий час у колонії мешкав композитор і теоретик кантор. співу П. Мінковський. Згодом він переїхав в Одесу, а 1922 через Францію у Нью-Йорк, де успішно концертував. Амер. преса багато писала про його кантор. та муз. діяльність. 1869 у Л. відкрито двокомплектну, 1898 у Червоному Бургуні — однокомплектну земські школи. 1900 у Л. засн. громад. бібліотеку (понад 3 тис. книг). У колонії діяв театр. гурток, який ставив вистави переважно на їдиш. На поч. 1-ї світової війни більшість дорослих чоловіків мобілізовано до армії. Унаслідок цього та ін. причин кількість насел. Червоного Бургуну та Л. зменшилося: 1912 — 2795, 1916 — 1909 осіб. Вони підпорядковувалися Тягин. волості, до 1923 входили до Херсон. пов., 1923–30 — до Херсон. округи, до 1920 — Херсон., 1920–21 — Микол., 1921–25 — Одес. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, тут відбувалися бої. 1920 у обох поселеннях мешкали 2253, 1922 — 1675 осіб. 1923–27 та від 1958 — у складі Берислав., 1927–58 — Калініндорф. р-нів. 1928 колонію перетворено на село. У 2-й пол. 1920-х рр. організовано 9 с.-г. артілей (пізніше на їхній базі створ. 2 колгоспи), товариство виноградарства і бджільництва, агропрофшколу (викладання велося на ідишу). Тоді ж із Л. почався масовий відʼїзд євреїв у міста, зокрема 1931 там уже мешкали лише 908 осіб. 1927 більшов. владою закрито синагогу та молитов. дім. Мешканці потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 24 серпня 1941 до 12 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Визволити Л. і Червоний Бургун рад. війська намагалися ще 4 листопада 1943. Нацисти розстріляли 366 місц. євреїв. На фронтах 2-ї світової війни воювали 138 жит., з них 55 загинули. У післявоєнні роки проживали кілька євр. родин, діти яких згодом виїхали у різні міста СРСР. 1956 Червоний Бургун був приєднаний до Л. 1959 у Л. проживали 2160, 1968 — 2500 осіб. У 1970-х рр. Херсон. с.-г. інститут у зразково-показ. господарстві-комплексі «Львівський» організував каф. тваринництва. Радгоспівці також співпрацювали з селекціонерами Інституту тваринництва степ. р-нів «Асканія-Нова» УААН. У результаті схрещення поголівʼя червоностеп. породи з бугаями чорнорябої голштинської тут створ. практично новий вид голштино-фриз. породи, пристосованої до місц. клімат. умов і пром. технології. Нині у Л. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; амбулаторія, оздоров. комплекс «Скала». Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено памʼятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак євреям, розстріляних нацистами.
Літ.: Нариси з історії Бериславщини. К.; Хн.; Берислав, 2001; 2006. Вип. 6, 7; 2008. Вип. 10; Скороход А. Бериславський район // Гривна. Субот. вип. 2004, 17 лип.; Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 — 12 квітня 1944: зб. док. Хн., 2015.
Л. В. Варару
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
