ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Льєж

ЛЬЄЖ (франц. Liège, валлон. Lîdje, гол­ланд. Luik, нім. Luttich, фламанд. Luik) — адміністративний центр однойменної провінції Валлонського регіону в Бельгії. Знаходиться побл. злиття рік Маас і Урт. Знач. транспорт. вузол. Л. зв’язаний каналом Альберта з м. Антверпен. Площа 56,63 км2. Насел. 195 тис. осіб (з агломерацією — 600 тис.). Археол. розкопки, проведені побл. сучас. міста, свідчать про існування на цих теренах поселень ще 800 тис. р. тому. Л. виник з єпископ. резиденції бл. 720 у період розпаду Рим. імперії. Нині один із гол. центрів важкої промисловості Бельгії. Розвинені чорна та кольор. металургії, машинобудування, металооброблення, вуглевидобування (у минулому відігравало гол. роль в економіці міста), хім., гумова та швейна промисловості, виробництво скла й кришталю. Є також важливим істор., політ., культур., наук., духов. і освіт. центром Валлон. регіону. Функціонують Льєж. університет, АМ (обидва — від 1817), Археол. (у будинку Курціуса, 1600–10), Валлон. мистецтва та Красних мистецтв (фламанд., бельг., франц. і голланд. шкіл) музеї, Льєж. консерваторія, Льєж. опер. театр і Льєж. філармоніч. оркестр. Пам’ятки архітектури: Палац князів-єпископів (закладено у 10 ст.; кілька разів перебудовувався), собор св. Павла (10–15 ст.), церкви св. Варфоломія (11–12 ст.), св. Якова (11–16 ст.) і св. Христа (13–14 ст.), м’ясні ряди (1545), ратуша (1714–18). Від 20 ст. розвивається нове місто у пд.-зх. напрямку. Серед визнач. сучас. споруд — житл. комплекс Плен-де-Маньовр (1956, арх. Ш. Карльє), Університет з лікарнян. комплексом (1970, арх. С.-Л. Стребель і Ш. Ванденґоф). У Л., окрім ба­гатьох ін. національностей, ме­шкають й українці. До 1-ї світової війни тут перебувала незначна кількість українців (робітники й студенти), котрі організували першу укр. громад. організацію — Руську безсторонню громаду. 1929 створ. Нац. союз укр. студентів, який згодом перенесено у м. Левен. У місті діє парафія УГКЦ. У передмісті Л. — м-ку Ро­курі — для дітей відкрито укр. су­ботню «Рідну школа», а для доро­слих збудовано укр. Нар. дім.

Рекомендована література

  1. Th. Gobert. Liège à travers les âges. Liège, 1924–29. Vol. 1–6;
  2. M. Коhut. Ukrainiens in Belgium // Ukraine and Ukra­inians throughout the Wold. Toronto; Buf­falo; London, 1944;
  3. E. Hélin. Le paysage urbain de Liège avant la révolution indu­strielle. Liège, 1963;
  4. Belgique, un état d’esprit. Bruxelles, 2001;
  5. P. Stephany. L’histoire de Belgique au fil de la BD de 1830 à nos jours. Louvain-la-Neuve, 2005.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59716
Вплив статті на популяризацію знань:
157
Бібліографічний опис:

Льєж / М. Є. Давіденко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59716.

Liezh / M. Ye. Davidenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-59716.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору