Любарський Свято-Георгіївський монастир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Любарський Свято-Георгіївський монастир

ЛЮ́БАРСЬКИЙ СВЯ́ТО-ГЕО́РГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1604 князем Станіславом Любомирським побл. м-ка Любар (нині смт Житомир. обл.) як чол. монастир (перший ігумен – Кирило), осн. буд. роботи завершено 1616. У 1740–1839 належав василіянам, 1775–1831 при ньому діяв один із найбільших навч. закладів на Волині – 6-класна школа (від 1800 – повіт. уч-ще на правах г-зії). 1873 указом Синоду перетвор. у жін. монастир (оселилися черниці з Корец. і Городищен. монастирів). 1902 завершено спорудження кам’яного Свято-Георгіїв. хра­му. Станом на 1914 у монастирі мешкала 121 насельниця. Він мав 117 десятин землі, власне госп-во, своїм коштом утримував жін. школу грамотності. Святинями обителі були ікона св. великомученика Георгія і частка його мощей та ікона преподоб. Онуфрія. 1922 мона­стир закрито, 1936–38 розібрано Свято-Георгіїв. храм. Тимчасово діяв під час нім. окупації 1941–44. Із монастир. споруд донині збереглося лише приміщення школи – пам’ятка арх-ри 18 ст.

Літ.: Зверинский В. В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи. Вып. 1. С.-Петер­бург, 1890; Денисов Л. И. Православ­ные монастыри Российской империи. Москва, 1908; Жилюк С., Костриця М. Любарський Свято-Георгіївський монастир // Болохівщина: земля і люди: Мат. Всеукр. наук. конф. Велика Волинь (23–24 черв. 2000 р.). Т. 20. Хм.; Стара Синява; Любар, 2000.

С. І. Білокінь

Статтю оновлено: 2017