Любашівський район

ЛЮБАШІ́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Одеської області. Межує з Савран., Балт., Ананьїв., Ширяїв., Микол. р-нами Одес. обл. та Кривоозер. і Врадіїв. р-нами Микол. обл. Утвор. 1926. До 1930 — у складі Первомай. округи; від 1932 — Одес. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (зареєстровано 2071 випадок опуха­н­ня від голоду, 737 жит. померли; були випадки людоїдства; с. Святотроїцьке занесено на «Чорну дошку»), за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до квітня 1944 — під нім.-румун. окупацією. Нацисти створили Гвоздав. концтабір і Любашів. ґетто. Діяло рад. під­пі­л­ля. 1957 до Л. р. уві­йшли насел. пункти ліквідованого Троїц. р-ну. Площа 1,1 тис. км². За пере­писом 2001, насел. становило 33 544 особи (складає 92,4 % до 1989), станом на 1 січня 2015 — 30,8 тис. осіб; пере­важно українці (90,5 %), проживають також молдовани (5,7 %), росіяни (2,4 %), білоруси (0,25 %), цигани (0,17 %), вірмени (0,13 %) та ін. У р-ні — смт Любашівка та Зеленогірське і 53 сільс. насел. пункти. Тер. Л. р. є складовою частиною Причорномор. Поді­л­ля. Лежить на пд. від­рогах Подільської височини, на пд. схилі УЩ (кри­сталічні породи залягають на глиб. до 300 м), у пере­хід. зоні від Степу до Лісо­степу. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина; схили річк. долин порізані ярами (досить круті та часто мають велику протяжність) і балками. Корисні копалини: глина (Любашівка, с. Троїцьке), пісок, вапняки. Протікають притоки Пів­ден­ного Бугу — Кодима, Тилігул і Чичиклія. Створ. бл. 30-ти штуч. водо­ймищ для роз­веде­н­ня риби (найбільші — у Любашівці та селах Новокарбівка, Чайківка, Червоний Яр). Ґрунти пере­важно чорноземні. У невеликих ліс. масивах (Жеребків. і Ширяїв. лісництва) зростають дуб, липа, клен, ясен, біла акація, берест, тополя, сосна та ін. Є парки у Любашівці, Зеленогірському (2,3 га), селах Велика Василівка (3,3 га) і Покровка (2,8 га) та 22 сквери. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі та селах Заплази (цукр. завод, хлібо­при­ймал. під­приємство) і Троїцьке (молокозавод). Пл. с.-г. угідь 97,4 тис. га. У р-ні вирощують озиму пшеницю, ячмінь, цукр. буряки, соняшник. Роз­винуте тварин­ництво. Найбільші виробники с.-г. продукції (усі за­ймаються вирощува­н­ням зерн. і тех. культур): ТОВи — «Агро-Ритм» (додатково здійснює виведе­н­ня нових сортів зерн. культур), «Зеленогірське» (також роз­водить племін­ні породи великої рогатої худоби); фермер. господарства — «Обрій» (також виробляє тварин. продукцію), «Основа-2», «Шевченко»; приватне під­приємство «Універсал». Р-н пере­тинають автошляхи Київ–Одеса та Кірово­град–Платонове–Кишинів. Довжина автошляхів заг. користува­н­ня 367,3 км. Залізничні ст.: Заплази, Любашівка. У Л. р. — 12 заг.-осв. шкіл, заг.-осв. школа-ліцей, заг.-осв. школа-гімназія (обидві — Любашівка), школа-інтернат (с. Троїцьке), 10 шкіл-дитсадків, 12 до­шкіл. закладів; Любашівський історико-крає­знавчий музей, Ясенів. істор.-краєзн. музей, 34 б-ки, 25 закладів клуб. типу, рай. Будинок культури, Троїц. Будинок нар. творчості, Любашів., Зеленогір. і Троїц. муз. школи; рай. лікарня, 8 амбулаторій, 28 фельд­шер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Хлібороб». Реліг. громади: УПЦ МП — 14, УПЦ КП — 2, УГКЦ — 2, проте­стантських — 6 (євангел. християн-баптистів — 2, християн віри євангельської — 2, адвентистів сьомого дня та пресвітеріан. християн. церкви — по 1). Збереглися давні церкви: Свято-Михайлівська у с. Гвоздавка Друга (1887), св. Іоан­на Богослова у с. Покровка (1911), Свято-Троїцька у с. Троїцьке (1820), Свято-Покровська у с. Ясенове Друге (19 ст.). На тер. р-ну виявлено стоянки ка­мʼяного (побл. сіл Бокове, По­знанка та Степанівка) та бронз. (Любашівка) віків, памʼятки трипіл. культури (побл. с. Бокове та Любашівки, на берегах Кодими), скіф. кургани (побл. сіл Агафіївка, Бобрик Другий, Бокове). Серед видат. уродженців — право­знавець А. Васильєв (академік НАПрНУ), сан. лікар А. Войтенко, акушер-гін­еколог В. Міщенко (усі — с. Троїцьке), філософ Є. Дулуман (с. Велике Бокове), історик Д. Костенко (с. Бобрик Другий), фахівець у галузі селекції тварин М. Любецький (с. Новокарбівка), агроном О. Мішуренко (с. Єрмаковка), гео­граф, карто­граф А. Золовський (с. Гвоздавка Друга), літературо­знавець В. Панченко (с. Демидівка), фізик Д. Поліщук (с. Адамівка); поетеса Н. Курʼята (Зеленогірське); живописець, нар. художник України А. Гавдзинський, скульп­­тор А. Мацієвський, мистецтво­­знавець, живописець М. Соломʼя­­ний (усі — с. Бобрик Перший); опер. спів­ак В. Савенко (с. Троїцьке); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу М. Лебеденко (с. Чайківка), І. Чернець (с. Троїцьке); тренер (легка атлетика) В. Лис (с. Ясенове Друге). Із с. Троїцьке повʼязані життя та діяльність майстра декор. живопису, засл. майстра нар. творчості УРСР Р. Палецького.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю