Любашівський район

ЛЮБАШІ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-східній частині Одеської області. Межує з Савран., Балт., Ананьїв., Ширяїв., Микол. р-нами Одес. обл. та Кривоозер. і Врадіїв. р-нами Микол. обл. Утвор. 1926. До 1930 — у складі Первомай. округи; від 1932 — Одес. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (зареєстровано 2071 випадок опухання від голоду, 737 жит. померли; були випадки людоїдства; с. Святотроїцьке занесено на «Чорну дошку»), зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до квітня 1944 — під нім.-румун. окупацією. Нацисти створили Гвоздав. концтабір і Любашів. ґетто. Діяло рад. підпілля. 1957 до Л. р. увійшли насел. пункти ліквідованого Троїц. р-ну. Площа 1,1 тис. км². За переписом 2001, насел. становило 33 544 особи (складає 92,4 % до 1989), станом на 1 січня 2015 — 30,8 тис. осіб; переважно українці (90,5 %), проживають також молдовани (5,7 %), росіяни (2,4 %), білоруси (0,25 %), цигани (0,17 %), вірмени (0,13 %) та ін. У р-ні — смт Любашівка та Зеленогірське і 53 сільс. насел. пункти. Тер. Л. р. є складовою частиною Причорномор. Поділля. Лежить на пд. відрогах Подільської височини, на пд. схилі УЩ (кристалічні породи залягають на глиб. до 300 м), у перехід. зоні від Степу до Лісостепу. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина; схили річк. долин порізані ярами (досить круті та часто мають велику протяжність) і балками. Корисні копалини: глина (Любашівка, с. Троїцьке), пісок, вапняки. Протікають притоки Південного Бугу — Кодима, Тилігул і Чичиклія. Створ. бл. 30-ти штуч. водоймищ для розведення риби (найбільші — у Любашівці та селах Новокарбівка, Чайківка, Червоний Яр). Ґрунти переважно чорноземні. У невеликих ліс. масивах (Жеребків. і Ширяїв. лісництва) зростають дуб, липа, клен, ясен, біла акація, берест, тополя, сосна та ін. Є парки у Любашівці, Зеленогірському (2,3 га), селах Велика Василівка (3,3 га) і Покровка (2,8 га) та 22 сквери. Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі та селах Заплази (цукр. завод, хлібоприймал. підприємство) і Троїцьке (молокозавод). Пл. с.-г. угідь 97,4 тис. га. У р-ні вирощують озиму пшеницю, ячмінь, цукр. буряки, соняшник. Розвинуте тваринництво. Найбільші виробники с.-г. продукції (усі займаються вирощуванням зерн. і тех. культур): ТОВи — «Агро-Ритм» (додатково здійснює виведення нових сортів зерн. культур), «Зеленогірське» (також розводить племінні породи великої рогатої худоби); фермер. господарства — «Обрій» (також виробляє тварин. продукцію), «Основа-2», «Шевченко»; приватне підприємство «Універсал». Р-н перетинають автошляхи Київ–Одеса та Кіровоград–Платонове–Кишинів. Довжина автошляхів заг. користування 367,3 км. Залізничні ст.: Заплази, Любашівка. У Л. р. — 12 заг.-осв. шкіл, заг.-осв. школа-ліцей, заг.-осв. школа-гімназія (обидві — Любашівка), школа-інтернат (с. Троїцьке), 10 шкіл-дитсадків, 12 дошкіл. закладів; Любашівський історико-краєзнавчий музей, Ясенів. істор.-краєзн. музей, 34 б-ки, 25 закладів клуб. типу, рай. Будинок культури, Троїц. Будинок нар. творчості, Любашів., Зеленогір. і Троїц. муз. школи; рай. лікарня, 8 амбулаторій, 28 фельд­шер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Хлібороб». Реліг. громади: УПЦ МП — 14, УПЦ КП — 2, УГКЦ — 2, протестантських — 6 (євангел. християн-баптистів — 2, християн віри євангельської — 2, адвентистів сьомого дня та пресвітеріан. християн. церкви — по 1). Збереглися давні церкви: Свято-Михайлівська у с. Гвоздавка Друга (1887), св. Іоанна Богослова у с. Покровка (1911), Свято-Троїцька у с. Троїцьке (1820), Свято-Покровська у с. Ясенове Друге (19 ст.). На тер. р-ну виявлено стоянки ка­м’яного (побл. сіл Бокове, Познанка та Степанівка) та бронз. (Любашівка) віків, пам’ятки трипіл. культури (побл. с. Бокове та Любашівки, на берегах Кодими), скіф. кургани (побл. сіл Агафіївка, Бобрик Другий, Бокове). Серед видат. уродженців — правознавець А. Васильєв (академік НАПрНУ), сан. лікар А. Войтенко, акушер-гінеколог В. Міщенко (усі — с. Троїцьке), філософ Є. Дулуман (с. Велике Бокове), історик Д. Костенко (с. Бобрик Другий), фахівець у галузі селекції тварин М. Любецький (с. Новокарбівка), агроном О. Мішуренко (с. Єрмаковка), географ, картограф А. Золовський (с. Гвоздавка Друга), літературознавець В. Панченко (с. Демидівка), фізик Д. Поліщук (с. Адамівка); поетеса Н. Кур’ята (Зеленогірське); живописець, нар. художник України А. Гавдзинський, скульп­­тор А. Мацієвський, мистецтво­знавець, живописець М. Солом’я­­ний (усі — с. Бобрик Перший); опер. співак В. Савенко (с. Троїцьке); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу М. Лебеденко (с. Чайківка), І. Чернець (с. Троїцьке); тренер (легка атлетика) В. Лис (с. Ясенове Друге). Із с. Троїцьке пов’язані життя та діяльність майстра декор. живопису, засл. майстра нар. творчості УРСР Р. Палецького.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю