Коробов Володимир Андрійович
КО́РОБОВ Володимир Андрійович (29. 04. 1924, м. Артемівськ, нині Луган. обл. — 23. 05. 2001, Запоріжжя) — живописець і педагог. Батько Н. Коробової. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Золота медаль 4-го всесвіт. фестивалю молоді та студентів (1957, Москва), медаль ім. А. Куїнджі Всеукр. виставки пейзажу (Маріуполь, 1974). Член СХ СРСР (1960), НСХУ (1991). Мист. освіту здобув приватно в А. Токача (1948–50), худож. студії М. Писанка (1950-і рр.). Працював у Запоріжжі: 1945–50 художником «Дніпробуду» та «Запоріжалюмінійбуду»; у 1960–90-і рр. — на худож.-пром. комбінаті. Учасник регіон., всеукр., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1950. Персон. — у Запоріжжі (1984, 1994, посмертна — 2001). Основна галузь — станк. живопис. Автор портретів, істор. картин, пейзажів, натюрмортів у реаліст. стилі. Для творчості К. характерні монум. трактування образів, колорит. Окремі полотна зберігаються у Горлів. (Донец. обл.), Дніпроп., Запоріз., Харків. ХМ, Запоріз. краєзнав. музеї. Серед учнів — В. Луньов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «М. Бакаєва», «У степах України» (обидва — 1960), «За синє море», «Від стін Царграда» (обидва — 1964), «Північний кордон» (1965), «Весна на нашій вулиці» (1968), «Козацька переправа. Блакитний Дніпро» (1971), «Солдати» (1972), «Старі будинки» (1974), «Хортиця. Зима», «Карельська весна» (обидва — 1975), «Тут птахи не співають» (1978), «Старе дерево» (1979), «Проспект металургів» (1982), «Вечір» (1988), «Шлях» (1992), «Після дощу» (1993), «Льодохід», «Квітень» (обидва — 1994).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
