Любимський Олександр Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Любимський Олександр  Павлович

ЛЮБИ́МСЬКИЙ Олександр Павлович (13(26). 03. 1907, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 19. 04. 1981, Харків) – живописець, художник монументально-декоративного мистецтва. Засл. діяч мист-в УРСР (1968). Чл. СХУ (1938). Учас­ник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Харків. худож. ін-т (1932; викл. М. Бурачек, О. Кокель, С. Прохоров), де 1947–65 працював (згодом худож.-пром. ін-т): від 1949 – доц. Учасник респ., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1933. Для творчості Л. у стилі соцреалізму характерна схемат. композиція. Деякі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї Т. Шев­ченка (обидва – Київ), Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.).

Тв.: живопис – «Т. Шевченко серед російських письменників-демократів», «Т. Шевченко серед казахів», «Малий Тарас слухає розповідь свого діда про Коліївщину» (усі – 1940, спів­авт.), «Бер­лін» (1945), «Зорі назустріч», «У думах про майбутнє» (обидва – 1969), «Первісток» (1971), «В обідню перерву» (1977; обидва – спів­авт.), «Студентка» (1979); панно «Збирання яблук» (ВДНГ, Москва, 1939, спів­авт.); літографії – «Т. Шев­ченко з сестрою Яриною», «Т. Шевченко, Марко Вовчок та І. Тургенєв», «Т. Шев­ченко з російськими письменниками і революційними демократами в Петербурзі» (усі – 1961); ліногравюри – «Т. Шев­ченко з діячами російської літератури», «Думи мої, думи мої», «Дитинство Тараса», «Рідна вербиченька» (усі – 1964, спів­авт.).

Літ.: Художня виставка, присвячена 100-річчю з дня смерті Т. Г. Шевчен­ка: Каталог. К., 1961.

К. С. Мамаєва

Статтю оновлено: 2017