Коробова Зоя Ісаківна

КО́РОБОВА Зоя Ісаківна (06. 02. 1946, м. Хотин Чернів. обл. – 11. 10. 2005, Київ) – музикознавець, радіожурналістка. Дружина Ю. Бог­­дашевського. Закін. Рівнен. пед. ін-т (1973). У 1966–72 – арт. симф. оркестру Рівнен. укр. муз.-драм. театру. Від 1973 – у Гол. ред. муз. мовлення Нац. радіокомпанії України (Київ): ред., ст. ред., коментатор, веду­­ча програм. Ініціаторка проведення радіофестивалю «Україно, пісне моя!», ведуча радіопередачі «В опереті як в опереті», муз. радіостудії «Ліра». На радіо проводила бесіди з багатьма діячами культури. К. присвяч. кн. «Україно, пісне моя!» (К., 2010), у якій опубл. спогади про неї Ю. Богдашевського, Т. Севернюк, В. Кушпета, О. Комаро­­ва, Ю. Кузьменка, Л. Олійник, Л. Остапенко, М. Миколайчук, Г. Кириліної, С. Литвиненка, В. Корнійчука; її радіопередачі про видат. співаків України М. Ска­­ла-Старицького, О. Руснака, Й. Гошуляка, З. Штокалка, І. Маланюк, Г. Шандаровського, І. Алчевського, розмови К. із Б. Ступкою, І. Гамкалом, І. Ша­­мо, Д. Луценком, Ю. Рибчинсь­­ким, В. Юхимовичем, Є. Станковичем та ін.

Літ.: Севернюк Т. Зоя Коробова // Хотин. звитяга. Тисячолітнє місто в нар. творчості та мист-ві. Чц., 2002.

М. Г. Лабінський