Любченко Володимир Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Любченко Володимир Федорович

ЛЮ́БЧЕНКО Володимир Федорович (14(26). 07. 1886, Харків – 12. 06. 1955, Москва) – співак (лірико-драматичний баритон), педагог. Засл. арт. РСФРР (1933). Навч. у Моск. муз.-драм. уч-щі (1906–11; кл. О. Соколової-Фрейліх). Удосконалював майстерність в Мілані (1912–13). Соліст Тифліс. (нині Тбілісі, 1911–14), Саратов. (нині РФ, 1919–21), Харків. (1924–26), Київ. (1926–27), Хар­бін. (Китай, 1927–28), Свердлов. (нині Єкатеринбург, РФ, 1928–29) опер, Нар. дому (1915–19) і Великого театру (1929–46) у Мос­кві. Під час 2-ї світ. війни виступав перед фронтовиками. Володів невеликим, але приєм. тем­бру голосом, вираз. сценіч. зовнішністю. Виступав разом із М. Ли­твиненко-Вольгемут, В. Лось­ким, М. Максаковою, М. Микишею, Ф. Мухтаровою, А. Нежда­новою, П. Цесевичем та ін., під кер-вом В. Небольсіна, В. Сука, Л. Штейнберга. 1938–41 – викл. Муз. уч-ща у Москві; від 1948 – у Моск. консерваторії: 1950–51 – зав. каф., 1952–53 – декан ф-ту, від 1953 – в. о. проф. вокал. ф-ту.

Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Ли­сенка, 1-е виконання), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Онєгін, Роберт, Мазепа, Єлецький («Євгеній Онєгін», «Іоланта», «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Грязной, Мізгир, Веденецький гість («Царева наречена», «Сні­гуронька», «Садко» М. Римського-Корса­кова), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Марсель («Гуґеноти» Дж. Ме­йєрбера), Жермон, Амонасро, Ріґолетто, Яґо, ді Луна («Травіата», «Аїда», «Рі­ґолетто», «Отелло», «Трубадур» Дж. Вер­ді), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні).

Пр.: И. Паторжинский // Сов. искус­ство. 1938. № 83; Выдающаяся певица (про З. Долуханову) // Огонек. 1951. № 14; Несколько слов о воспитании певца // Сов. музыка. 1953. № 5.

Літ.: Лисенко І. Сходинки вгору // КіЖ. 1986, 26 жовт.; Кваліашвілі М. Володи­мир Любченко в Тифлісі // Укр. співаки у спогадах сучасників. К.; Л.; Нью-Йорк, 2003.

І. М. Лисенко

Статтю оновлено: 2017