Коробова Наталія Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коробова Наталія Володимирівна

КО́РОБОВА Наталія Володимирівна (21. 07. 1949, Запоріжжя) – живописець, графік, дизайнер. Дочка В. Коробова. Чл. НСХУ (1986). Медаль А. Куїнджі Всеукр. виставки пей­­зажу (Маріуполь, 2007). Закін. Київ. художню школу (1968; викл. Д. Бондаренко, Б. Литовченко). Відтоді працювала на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті; від 1986 – на твор. роботі. У 1990-і рр. спів­працювала з вид-вом «Дикое поле» (Запоріжжя). Худож. ред. ж. «Леди» (1998). Учасниця регіон., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1969. Персон. – у Запоріжжі (1990, 1995, 1999, 2000, 2011), Лахті (Фінляндія, 1992), Києві (1998), Енергодарі (2000). Осн. галузі – монум. та станк. живопис (темат. картина, портрет, пейзаж, натюрморт), книжк. і станк. графіка, дизайн інтер’єру та текстилю. Виконує дизайн інтер’єрів, декор. розписи текстилю. Оформила кн. «Народження міста» (З., 1997, т. 1). Спів­авторка та ілюстратор зб. есе «Вікна» (З., 2000). Окремі роботи зберігаються у Запоріз. ХМ.

Тв.: монум. розпис «Коктейль-бару» та ресторану «Театральний» у Запоріжжі (1970-і рр., спів­авт.); живопис – «Автопортрет з яблуком» (1970), «Художниця Д. Варамашвілі» (1974), «Осінь у парку» (1974), «Вікно» (1976; 2008), «Ранок» (1979), «Сонячний день» (1980), «Осіннє світло» (1981), «У майстерні. Художник Ґ. Церетелі» (1983), «Автопортрет», «Літо», «Я працюю клоуном (Народний артист РФ А. Ніколаєв)» (усі – 1984), «Артист Р. Ґеорґобіані» (1985), «Гладіолуси» (1987), «Козеріг», «Кармен» (обидва – 1992), «Золота Ес­­меральда» (1995), «Білі дерева. Березень» (1996), «Хортиця на початку зи­­ми» (1998), «Гетсиманський сад» (1999), «Романтика ночі» (2000), «Іриси на синьому тлі» (2001), «Вечірнє світло над Хортицею» (2002), «Гурзуф» (2007), «Старий Дніпро» (2010), «Ковила», «Най­­довша ніч», «Трійця» (усі – 2011).

Літ.: Наталія Коробова: Буклет. К., 1998.

М. А. Савицька, О. Ю. Алексєєва

Стаття оновлена: 2014