Люгайло Станіслав Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Люгайло Станіслав Антонович

ЛЮГА́ЙЛО Станіслав Антонович (01. 01. 1938, м. Сухумі, Грузія) – волейболіст (нападник), тренер. М. сп. (1962), почес. м. сп. (1964). Засл. м. сп. СРСР (1990). Засл. тренер України (2007). Почес. ветеран спорту України. Закін. Латвій. ін-т фіз. культури (Риґа, 1970). Чемпіон 18-х Олімп. ігор (Токіо, 1964) у складі збір. команди СРСР. Сріб. призер Спартакіади народів СРСР (1963), першості СРСР (1965–66) у складі збір. команди РРФСР. Чемпіон (1965, 1967), бронз. призер (1969) Спартакіади ВЦРПС у складі збір. команди Латвії. Переможець зимового чемпіонату СРСР (1967). Сріб. (1965, 1966) та бронз. (1968, 1969) призер чемпіонатів СРСР у складі команди «Радіотехнік» (Риґа). Багатораз. призер чемпіонатів України. Виступав за команди «Радіотехнік» (1963–69), «Динамо» (Донецьк, 1969–73; до 1976 – граю­чий тренер). У списках 24-х най­­сильніших волейболістів СРСР – 5 разів. Тренери – М. Амалін, Г. Ахвледіані. Від 1976 працював гол. тренером жін. команд «Спартак», «Електра», «Медіка-ШВСМ», «ДонНУЕТ-ШВСМ» (усі – Донецьк); від 2014 – тренер-консультант Харків. вищого уч-ща фіз. культури і спорту. 1991–93, 1994–96 тренував чол. і жін. команди Філіппін, які стали чемпіонами і призерами Ігор Пд.-Сх. Азії. Під кер-вом Л. команди «Медіка-ШВСМ» і «ДонНУЕТ-ШВСМ» вийшли до вищої та суперліг чемпіонату України. Серед вихованців – м. сп. міжнар. кл. О. Павлова, м. сп. Я. Ковтун. 1996 започаткував у Донецьку щоріч. Міжнар. турнір з волейболу серед ветеранів на кубок влас. імені.

О. О. Щур, О. Ю. Рибаков

Статтю оновлено: 2017