Розмір шрифту

A

Лютецький вік і ярус

ЛЮТЕ́ЦЬКИЙ ВІК І Я́РУС (від кельт., а потім — рим. поселе­н­ня Лютеція, яке існувало на місці сучас. Парижа) — вік палеогенового періоду та від­клади, що утворилися в той час. Лютец. вік (Л. в.) охоплює часовий інтервал нижньої частини серед. еоцену — від контакт. зони з ран­ньоеоцен. іпрським до межі з середньоеоцен. бартонським віковими рівнями, що становить 47,8–41,2 млн р. Як само­стій. стратон — Лютец. ярус (Л. я.) — був за­пропонований 1883 франц. геологом А. де Лап­параном (стратотип. місцевість — Париз. бас.). У типовому роз­різі Л. я. в околицях Парижа пред­ставлені «грубі вапняки», які вміщують двостулкові молюски та нумуліти; його нижня та верх­ня межі обмежуються іпрськими глинами Лаон і бартон. породами Мон-Сен-Мартен. Лютец. від­клади досить поширені по всій Зх. Європі, де вони формувалися під час стрімк. затопле­н­ня суші. У епоху серед. еоцену — під час Л. в. — транс­гресія досягла свого максимуму, черг. раз роз­винулося велике Серед­земне море, на Пд. якого від­клалися нумуліт. вапняки, а серед нього під­нялися о-ви — Балкан. суша, Крим, Кавказ та ін. Ім­міграція нумулітів про­йшла й у Англо-франц. бас. У рад. період аналоги лютец. під­роз­ділу були встановлені в Україні, а також на Кавказі, у Зх. Сибіру (РФ), Турк­мені­­стані та Казах­стані. Нині Л. я. є стратигр. еталоном середньоеоцен. вікового інтервалу. Сучасне спів­ставле­н­ня регіо­ярусів палеоген. від­кладів України з ярусами між­нар. стратигр. шкали базується на ретел. дослідж. різноманіт. палеонтол. решток, що до­зволяє датувати та корелювати стратигр. під­роз­діли палеогену в межах різних палеоседиментац. провінцій — пн.-укр., пд.-укр. і зх.-української. Укр. палеонтологи як вікові аналоги Л. я. за результатами ви­вче­н­ня диноцист, нанопланктону та форамініфер у межах пн.-укр. палеоседиментац. провінції роз­глядають бучац. регіо­ярус і нижню частину київського регіо­ярусу, пд.-укр. палеоседиментац. провінції — верх­ню частину сімфероп. регіо­ярусу та новопавлів. регіо­ярус. Див. також Еоценова епоха і еоценовий від­діл, Кайнозойська ера і група та Палеогеновий період і палеогенова система.

Літ.: Макаренко Д. Е., Зернецкий Б. Ф., Зелинская В. А., Зосимович В. Ю., Краева Е. Я. и др. Страти­графическая схема палеогеновых отложений Украины (унифицирован­ная). К., 1987; Практическая палинострати­графия. Ленин­град, 1990; Зосимович В. Ю., Зернецький Б. Ф., Андреєва-Григорович А. С. та ін. Регіо­яруси палеогену платформної України // Зб. наук. пр. Ін­ституту геол. наук НАНУ. К., 2005.

В. Ю. Зосимович

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
59964
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
39
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Лютецький вік і ярус / В. Ю. Зосимович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-59964.

Liutetskyi vik i iarus / V. Yu. Zosymovych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-59964.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору