Короленко Софія Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Короленко Софія Володимирівна

КОРОЛЕ́НКО Софія Володимирівна (28. 10(09. 11). 1886, м. Нижній Новгород, Росія – 16. 07. 1957, Полтава) – літературознавець. Дочка В. Короленка, сестра Н. Ля­­хович. Закін. Пол­­тав. жін. г-зію (1904), істор.-філос. відділ Вищих. жін. курсів у С.-Пе­тербурзі (1915). Учителювала. Від 1905 до­помагала батькові у літ.-громад. роботі: вела кореспонденцію, брала участь у підготовці до дру­­ку повного зібр. творів (у 27-ми т., С.-Пе­тербург, 1914). Під час бойових дій 1918–20 працювала в Лізі порятунку дітей, Раді захисту дітей, Ком-ті допомоги голодуючим. Від 1921 очолювала редакц. комісію з вид. літ. спадщини В. Короленка, ред., упорядниця і авторка приміток усіх осн. видань його творів. Засн. і перша дир. Полтав. літ.-мемор. музею В. Короленка (від 1928), вивезла й зберегла його фонди в евакуації у м. Свердловськ (ни­­ні Єкатеринбург, РФ) під час 2-ї світ. вій­ни. Працювала над 10-том. ювіл. вид. творів В. Короленка (Москва, 1953–56). Ав­­торка мемуар. кн. «Десять лет в провинции» (1966), «Книга об отце» (1968; обидві – Іжевськ).

Літ.: Софія Короленко: [Некролог] // ЛГ. 1957, 20 лип.; Козлова Л. Життя, осяяне любов’ю // Зоря Полтавщини. 1977, 27 лют.; Її ж. Дочка письменника // Там само. 1981, 20 груд.

Л. В. Ольховська

Стаття оновлена: 2014