Короленко Прокіп Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Короленко Прокіп Петрович

КОРОЛЕ́НКО Прокіп Петрович (05. 07. 1834, хутір побл. станиці Павловська, Кубань, Росія – 06. 02. 1912, м. Ставрополь, Росія) – історик, етнограф, історіограф. Отримав домашнє виховання, займався самоосвітою. Від 1851 – на службі у Чорномор. козац. війську, брав участь у бойових діях на Кавказі. Від 1853 працював у Чорномор. лікар. управі та військ. правлінні. 1863–70 в «Ку­­банских войсковых ведомостях» опублікував укр. мовою оповідання «Чернець Лаврін, або Хутірські бесіди» і «Кара Божа» та статті «Заметка о постройке войскового собора в крепости Екатеринодаре», «О раскопке древностей в Тамани. Из дел Кубанского войскового архива» та ін. 1871–78 – дільничий пристав повіт. поліц. упр. і старший пом. повіт. нач. у м. Єйськ (нині Краснодар. краю, РФ). Видав кн. «Черноморцы» (С.-Петер­­бург, 1874). У 1878–85 – старший діловод Кубан. військ. правління. Від 1885 бл. 2-х р. працював у архівах і б-ках Харкова. Обра­ний чл. Харків. істор.-філол. т-ва при Харків. ун-ті, у збірниках останнього опублікував ст. «Чер­­номорские заговоры» (1892), «Материалы по истории войска Запорожского, извлеченные из дел Харьковского историческо­­го архива» (1896), «Церковные древности кубанских казаков» (1905), «Справку, извлеченную из дел Харьковского историчес­­кого архива» (1905). У 1891 дебютував у «КС» істор. нарисом «Азовцы» (т. 34, № 7).

Наприкінці 1880-х та у 1890-х рр. низку статей К. із цінними істор. фактами з історії укр. козацтва опубліковано у г. «Кубанские областные ведомости»: «Первые четыре атамана бывшего Черноморского (ныне Ку­банского) казачьего войска. 1775–1792», «Город Екатеринодар», «От Кубани до Дуная», «“Семейный рай” на Черномории сорок лет тому назад (из дел войскового архива от 1857 г. за № 1241)», «Русские казаки на Кубани под крымским владычеством» (1899), «Казачий монастырь на Старом Афоне» (1901). У 1893–1902 – військ. архіваріус Кубан. козачо­­го війська. 1896 обраний членом Таврій. вченої архів. комісії. На засіданнях заслухано 7 повідомлень К., 6 з яких надрук. у її «Ведомостях», зокрема «К истории Кубанского войска: До­­кументы Кубанского войскового архива, касающиеся деятельности правителя Таврической области Жегулина» (1903, т. 35) та копія маніфесту Катерини II від 8 квітня 1783 про приєднання до Росії Криму і Кубані (1908, т. 42).

Засн. 1879 Кубан. обл. статист. ком-т налагодив регуляр. вип. «Кубанских сборников», у яких К. вмістив праці «Атаманы бывшего Черноморского казачьего войска» (1891), «Древние сведения о Межигор­­ском монастыре» (1898), «Две странички из истории запорожцев», «Предки кубанских казаков на Днепре» (обидві – 1901), «Предки кубанских казаков на Днестре» (1902), «Головатый, ко­­шевой атаман Черноморского казачьего войска» (1905), «Опи­­сание знамен воинских частей Кубанского казачьего войска», «Материалы по истории Кубанского казачьего войска» (обидві – 1908), «Борьба украинских гетманов с поляками», «Петр Дорошенко: Гетман Заднепровской Украины и присоединение всей Украины к Московскому государству», «Клейноды Черно­­морских казаков» (усі – 1912), «Записки по истории Кубанского казачьего войска» (1915) та ін. У 2-й пол. 1890-х рр. встановив зв’язок із Одес. т-вом історії та старожитностей. Для його «Записок» написав ст. «Ачуев» (1896, т. 19), опублікував «Письмо Н. Т. Белого к П. П. Короленко о Сидоре Белом» (1898, т. 21). Створ. 1899 Т-во аматорів вивчення Кубан. обл. обрало К. дійс. членом. З прочитаних на його засіданнях доповідей опубліковано «Первоначальное заселение черноморскими казаками Кубанской земли» (1899), «Некрасовские казаки» (1900), «Горские поселенцы в Черномории» (1902). Від 1902 – у відставці. Через значні втрати, що їх зазнав Держ. архів Краснодар. краю під час 2-ї світ. війни, праці К., насичені архів. документами, набули значення першоджерел. Залишився неопубл. збірник худож. творів К. (етногр. нариси, поезії), написаний укр. мовою.

Літ.: Щербина Ф. А. Памяти Про­­кофия Петровича Короленко: Доклад, прочитанный на общем собрании членов ОЛИКО 26 апреля 1913 г. // Изв. Об-ва любителей изучений Кубан. обл. Вып. 6. Екатеринодар, 1913; Дорошен­­ко Д. І. Огляд української історіографії // Держ. школа: Історія. Політоло­­гія. Право. К., 1996; Чумаченко В. К. «Неутомимый и упорный работник» // Кубань: пробл. культуры и информати­­зации. Краснодар, 2001.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2014