Ляпушкін Іван Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Ляпушкін Іван Іванович


Ляпушкін Іван Іванович

ЛЯ́ПУШКІН Іван Іванович (Ляпушкин Иван Иванович; 04. 11. 1902, слобода Савруха, нині село Самар. обл., РФ – 23. 09. 1968, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) – російський археолог. Д-р істор. н. (1961). Закін. Ленінгр. пед. ін-т (1930). Учителював (1920–24, 1930–35); від 1937 – у Ленінгр. відділ. Ін-ту археології АН СРСР: від 1945 – н. с. Вивчав питання появи слов’ян на тер. Дніпров. лісостеп. Лівобережжя (виокремив 3 періоди осілості), культури слов’ян напередодні утворення Київ. Русі. У 1940–50-х рр. здійснив масштабні польові дослідж. бас. лівих приток Дніпра; повністю розкопав Новотроїц., частково – Опішнян. і Битиц. городища.

Пр.: О датировке городищ роменско-боршевской культуры // СА. 1947. Т. 9; Городище Новотроицкое. О культуре восточных славян в период сложения Киевского государства // Мат. и исследования по археологии СССР. 1958. № 74; Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа // Там само. 1961. № 104; Славяне Восточной Европы накануне образования древнерусского государства // Там само. 1968. № 152.

Літ.: Памяти Ивана Ивановича Ляпуш­кина (1902–1968) // СА. 1969. № 3; Сла­вяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства // Мат. междунар. конф., посвящ. 110-ле­тию со дня рожд. И. Ляпушкина (1902–1968). С.-Пе­тербург, 2012.

Статтю оновлено: 2017