Ляпушкін Іван Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛЯ́ПУШКІН Іван Іванович (Ляпушкин Иван Иванович; 04. 11. 1902, слобода Савруха, нині село Самар. обл., РФ — 23. 09. 1968, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — російський археолог. Доктор історичних наук (1961). Закін. Ленінгр. пед. ін­ститут (1930). Учителював (1920–24, 1930–35); від 1937 — у Ленінгр. від­діл. Ін­ституту археології АН СРСР: від 1945 — науковий спів­робітник Ви­вчав пита­н­ня появи словʼян на тер. Дні­пров. лісо­степ. Лів­обереж­жя (ви­окремив 3 періоди осілості), культури словʼян напередодні утворе­н­ня Київ. Русі. У 1940–50-х рр. здійснив мас­штабні польові дослідж. бас. лівих приток Дні­пра; повністю роз­копав Новотроїц., частково — Опішнян. і Битиц. городища.

Пр.: О датировке городищ роменско-боршевской культуры // СА. 1947. Т. 9; Городище Новотроицкое. О культуре восточных славян в период сложения Киевского государства // Мат. и ис­следования по археологии СССР. 1958. № 74; Дне­провское лесо­степное Лев­обережье в эпоху железа // Там само. 1961. № 104; Славяне Восточной Европы накануне образования древнерус­ского государства // Там само. 1968. № 152.

Літ.: Памяти Ивана Ивановича Ляпуш­кина (1902–1968) // СА. 1969. № 3; Сла­вяне Восточной Европы накануне образования Древнерус­ского государства // Мат. междунар. конф., посвящ. 110-ле­тию со дня рожд. И. Ляпушкина (1902–1968). С.-Пе­тербург, 2012.

С. П. Юренко

Завантажити статтю