Ляров Олександр Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ляров Олександр Андрійович

ЛЯ́РОВ Олександр Андрійович (Ляров Александр Андреевич, справж. – Гиляров; 1839, м. Сапожок, нині смт Рязан. обл., РФ – 01(14). 05. 1914, Петроград, нині С.-Пе­тербург) – російський співак (бас). Брав уроки співу у Ф. Фри­дерічі (С.-Пе­тербург). Навч. у С.-Пе­тербур. консерваторії (1869–71; кл. К. Еверарді). Дебютував у київ. Рос. опері партією Сусаніна («Життя за царя» М. Глінки). Виступав у опер. театрах Ки­єва (1871–75), Одеси (1878–87), Харкова (1889–1900), Тифліса (нині Тбілісі) та ін. 1875–78 – со­ліст Великого театру у Москві. Виступав у Маріїн. театрі (С.-Пе­тербург, 1887–88). Брав участь у постановках Київ. опер. т-ва І. Прянишникова (1889). Гастро­лював з опер. трупою О. Любимова у Німеччині та Великій Бри­танії. Володів сильним голосом красивого тембру, широкого діа­пазону, віртуоз. вокал. технікою. Партії: Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Марсель, Бертрам («Гу­ґеноти», «Роберт-Диявол» Дж. Мейєр­бера), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Кардинал («Жидівка» Ф. Галеві), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно).

Літ.: Н. А. С. Памяти А. А. Лярова // Театр и искусство. 1914. № 19.

Ю. О. Станішевський

Статтю оновлено: 2017