Лятіф-Заде Абдулла Абільйович
Визначення і загальна характеристика
ЛЯТІ́Ф-ЗАДЕ́ Абдулла Абільйович (26. 08. 1890, Сімферополь — 17. 04. 1938, там само) — письменник, літературознавець, тюрколог-мовознавець. Учасник 1-ї світової війни. Навч. в Академії образотвор. мистецтва (Москва, 1928–31), Держ. академії мистецтвознавства (Москва, 1931–32; Ленінград, 1932–34). До 1920 займався пед. діяльністю; відтоді працював у крим. профспілках; 1927–30 — відп. секр. респ. комітету Товариства нового тюрк. алфавіту; 1935–36 — співроб. Крим. пед. інституту (Сімферополь). Брав участь у перекладі кримськотатар. мови з араб. графіки на латинську. Учасник 2-ї Всекрим. орфогр. конф. (1929). Публікував вірші, театр. рец., літературозн. статті у часописах, зокрема у ж. «Червоний шлях» (Харків, 1927). Твори і статті Л. вміщено у кн. «Хаял-омюр» (Акъмесджит, 2005). Товаришував із П. Тичиною й А. Кримським. Досліджував історію крим. літ-ри. 1938 звинувач. у націоналізмі, засудж. до розстрілу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Hayal — Ömür. 1910; Şairge. 1923; Ahır Zaman Kuşu. 1923; Aqınğa. 1923; Yañı Saz. 1928; усі — Сімферополь.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
