КОРОЛЕ́ВИЧ-ВАЙДО́ВА Яніна (Korolewicz-Waydowa Janina; 22. 12. 1875(03. 01. 1876), Варшава — 20. 06. 1955, там само) — польська спів­ачка (сопрано), му­­зично-громадська діячка. Навч. співу в О. Мишуги у Варшаві, згодом — у В. Висоцького у Льво­­ві (за ін. даними — у Консервато­­рії Галиц. муз. товариства у Львові). 1894 дебютувала на сцені міського театру у Львові партією Ган­­ни («Страшний двір» С. Монюш­­ка). 1894–97 спів­ала у Львові. 1898–1902 — солістка Варшав. опери. 1900 на від­крит­ті нового міського театру у Львові викона­­ла партію Бронки в опері «Янек» В. Желенського. Гастролювала в Києві, Одесі, С.-Петербурзі, Лондоні, Парижі, Берліні, Мад­­риді, Лісабоні, а також у містах Америки й Австралії. На світ. опер. сценах ви­ступала з Ф. Ша­­ляпіним, Е. Карузо, М. Бат­тістіні та ін. У репертуарі — партії від колоратур. до драматичних. Володіла голосом над­звичайно гарного тембру, драм. талантом і привабливою зовнішністю. Під час 1-ї світової вій­ни у Львові ви­ступала у доброчин. концертах, деякий час працювала санітаркою у військ. шпиталях. 1917–19, 1934–36 — директор Варшав. опе­­ри. Деякий час вела вокал. студію у Варшаві. К.-В. — одна з перших виконавиць на концерт. сцені польс. нар. пісень. У репер­­туарі пере­важали твори К. Кур­­піньського, С. Монюшка, В. Же­­ленського, І. Падеревського. Ви­­конавиця сопранових партій «Реквієму» В.-А. Моцарта, 9-ї симф. Л. ван Бетговена, «Stabat Mater» Дж. Рос­сіні тощо. 1897 взяла участь у Шевченків. концерті разом із С. Крушельницькою, О. Мишугою, хором «Боян», де виконала твори М. Лисенка («Нащо мені чорні брови», дует «Росли укупочці» з О. Мишугою). Здійснила низку записів на грам­­платівки. Авторка спогадів «Sztu­­ka i życie. Mój pamiętnik» (Kraków, 1958; рос. перекл. — «Жизнь и искус­ство. Воспоминания опер­­ной певицы», Ленин­град; Моск­­ва, 1965).