Королевич - Вайдова Яніна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Королевич - Вайдова Яніна

КОРОЛЕ́ВИЧ-ВАЙДО́ВА Яніна (Korolewicz-Waydowa Janina; 22. 12. 1875(03. 01. 1876), Варшава – 20. 06. 1955, там само) – польська співачка (сопрано), му­­зично-громадська діячка. Навч. співу в О. Мишуги у Варшаві, згодом – у В. Висоцького у Льво­­ві (за ін. даними – у Консервато­­рії Галиц. муз. т-ва у Львові). 1894 дебютувала на сцені міського театру у Львові партією Ган­­ни («Страшний двір» С. Монюш­­ка). 1894–97 співала у Львові. 1898–1902 – солістка Варшав. опери. 1900 на відкритті нового міського театру у Львові викона­­ла партію Бронки в опері «Янек» В. Желенського. Гастролювала в Києві, Одесі, С.-Петербурзі, Лондоні, Парижі, Берліні, Мад­­риді, Лісабоні, а також у містах Америки й Австралії. На світ. опер. сценах виступала з Ф. Ша­­ляпіним, Е. Карузо, М. Баттістіні та ін. У репертуарі – партії від колоратур. до драматичних. Володіла голосом надзвичайно гарного тембру, драм. талантом і привабливою зовнішністю. Під час 1-ї світ. вій­ни у Львові виступала у доброчин. концертах, деякий час працювала санітаркою у військ. шпиталях. 1917–19, 1934–36 – дир. Варшав. опе­­ри. Деякий час вела вокал. студію у Варшаві. К.-В. – одна з перших виконавиць на концерт. сцені польс. нар. пісень. У репер­­туарі переважали твори К. Кур­­піньського, С. Монюшка, В. Же­­ленського, І. Падеревського. Ви­­конавиця сопранових партій «Реквієму» В.-А. Моцарта, 9-ї симф. Л. ван Бетговена, «Stabat Mater» Дж. Россіні тощо. 1897 взяла участь у Шевченків. концерті разом із С. Крушельницькою, О. Мишугою, хором «Боян», де виконала твори М. Лисенка («Нащо мені чорні брови», дует «Росли укупочці» з О. Мишугою). Здійснила низку записів на грам­­платівки. Авторка спогадів «Sztu­­ka i życie. Mój pamiętnik» (Kraków, 1958; рос. перекл. – «Жизнь и искусство. Воспоминания опер­­ной певицы», Ленинград; Моск­­ва, 1965).

Партії: Аїда, Амелія, Віолетта («Аїда», «Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді), Ельза, Сента («Лоенґрін», «Летючий голландець» Р. Ваґнера), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло), Мадам Баттерфляй, Тоска (однойм. опери Дж. Пуччіні), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Галька, Броня («Галька», «Графиня» С. Монюш­ка), Улана («Манру» І. Падеревського).

Літ.: Janina Korolewicz-Waydowa… Warsza­­wa, 1935; [А. S.]. 60 lat pracy artystycznej Janiny Korolewicz-Waydowej // Muzyka. 1955. № 3–4; J. Kański. Kobieta dyrektorem Ope­­ry. Janina Korolewicz-Waydowa // J. Kański. Mistrzowie sceny polskiej. 1974; T. Mazepa, L. Mazepa. Szkice z dziejów wokalistyki we Lwowie. Wrocław, 2007.

М. М. Зубеляк

Стаття оновлена: 2014