ЛЯХО́ЦЬКИЙ Володимир Па­влович (17. 03. 1957, с. Роз­кішна Ставищен. р-ну Київ. обл.) — історик, архіво­знавець, біо­графіст. Чоловік Л. Ляхоцької. Доктор історичних наук (2002), професор (2003). Всеукр. премія ім. І. Огієнка (2002). Закін. Київ. пед. ін­ститут (1981). Від­тоді працював у Київ. інж.-буд. ін­ституті; 1994–2001 — організатор і перший дир. Укр. НДІ архів. справи та документо­знавства; 2002–08 — проректор з гуманітар. освіти та вихова­н­ня, завідувач кафедри соціології Нац. мед. університету (обидва — Київ); 2008–10 — ректор Київ. ін­ституту де­кор.-приклад. мистецтва та дизайну; від 2011 — вчений секр., від 2012 — проректор з наукової роботи — директор НДІ післядиплом. пед. освіти, професор кафедри університет. і профес. освіти Університету менеджменту освіти НАПНУ; від 2016 — за­ступник директора Центр. кінофотофоно­архіву України (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: історія та окремі аспек­ти архів. справи, галуз. науки, джерело­знавства, бібліотеко­­знавства, бібліо­графо­знавства, пед. думки, укр. друкарства, біо­графістики. Ред. і спів­­автор кн. «Микола Плавʼюк: Україна — життя моє» (2002) та «Національний медичний університет імені О. О. Богомольця: роки, події, люди» (2006; обидві — Київ).