Ляшенко Юрій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ляшенко Юрій Іванович

ЛЯШЕ́НКО Юрій Іванович (01. 01. 1939, с-ще Хацапетівка, нині м. Вуглегірськ Єнакіїв. міськради Донец. обл.) – режисер, сценарист. Засл. діяч мист-в України (2007). Чл. НСКінУ (1995). Закін. Харків. ін-т мист-в (1966; викл. О. Глаголін). Працює у Києві: 1967–78 – реж., від 1978 – реж.-постановник Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка; водночас 1983–84 – реж. студії «Укртелефільм». Зняв і поставив х/ф: «День перший, день останній» (1978), «“Мерседес” втікає від погоні» (1980), «Записки кирпатого Мефістофе­ля» (1994, за однойм. романом В. Вин­ниченка, співавтор сценарію; приз «Бронзовий витязь» Мкф «Золотий витязь», м. Тирасполь, Молдова, 1994; за кра­щу режисуру Мкф «Деметра», м. Ялта, АР Крим, 1997; диплом 1-го Мкф глядац. журі, м. Славутич Київ. обл., 1996); д/ф «Міс­то на річці Псел» (1983), «Будні РАПО» (1994; обидва – «Укртелефільм»). 2-й реж. кінокартин: «В’язні Бомона» (реж. Ю. Лисенко, 2 серії), «У тридев’ятому царстві» (реж. Є. Шерстобитов; обидві – 1970), «Іду до тебе» (1971, реж. М. Мащенко), «Що­вечора після роботи» (1973, реж. К. Єршов), «Серед літа» (1975, реж. В. Ілляшенко), «Театр невідомого актора» (1976, реж. М. Рашеєв), «Жив-був Шиш­лов» (1987, реж. В. Мотиль, 2 се­рії). Л. майстерно використовує можливості монтажу для розкриття сюжет. ліній, тем, які не закладено у діалогах та ланцюгу подій, і їх можна виявити лише завдяки особливому розміщенню кадрів; показує вміння знаходити вихід із психол. лабіринтів, займається пошуком духов. проблематики. Автор низ­ки публікацій у періодиці, зокрема ст. «Схаменіться, недолюди!» // «Дніпро», 2006, № 7–8; «Ми не раби, раби не ми, ми – хами!» // «Слово Просвіти», 2006, 19–25 січ­ня; сценарію «Обірвана мелодія» // «Дніпро», 2008, № 1–2. Поставив комедію «Феєрверк» Г. Мамліна (1965) на сцені Київ. ТЮГу, реж. якого був. Перекладав і дублював зарубіжні художні стрічки.

Т. А. Кінько

Статтю оновлено: 2017