Костянтинівка

КОСТЯНТИ́НІВКА — місто обласного значе­н­ня До­нецької області, райцентр. Зна­ходиться на р. Кривий Торець (притока Казен­ного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 68 км від обл. центру. Площа 66 км². Насел. 95 111 осіб (2001, складає 89,7 % до 1989): українців — 59 %, росіян — 38 %, проживають також вірмени, білоруси, азербайджан­ці, євреї. Залізнич. вузол. На поч. 19 ст. тер. сучас. К. належала поміщику Номикосову, який 1812 заснував тут с. Сантуринівка. У серед. 19 ст. його старший син Костянтин заснував неподалік ще одне село, яке на­звав своїм імʼям. 1859 у Сантуринівці меш­кало 280, у К. — 290 осіб. 1869 зі спорудже­н­ням Курсько-Харківсько-Азов. залізниці побл. с. К. виникла однойм. залізнична стан­ція, яку 1880 зʼ­єд­нано з Хар­ків­сько-Севастоп. залізницею. Пе­ретворе­н­ня станції на залізнич. вузол сприяло роз­витку промисловості. На­прикінці 19 ст. бельг. акціонери збудували пляшк., дзеркал., скляний, метало­прокат. і хім. заводи. Згодом с. К., при­­станц. і та ін. навколишні с-ща були обʼ­єд­на­ні. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одно­разово змінювалася. Від 1926 — смт, від 1932 — місто обл. значе­н­ня. Жит. за­знали ста­лін. ре­пресій. У 1930-х рр. на ко­стянтинів. під­приємствах виготовлено рубін. зірки Моск. кремля, саркофаг для мавзолею В. Леніна, марбліт для оздобле­н­ня низки станцій Моск. метрополітену, кришталевий фонтан для Всесвіт. ви­ставки у Нью-Йорку. Від 29 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. У місті на­цисти організували табір для рад. військовополонених. 1897 меш­кало бл. 3,1 тис., 1939 — 95,8 тис., 1959 — 88,7 тис., 1979 — 112 тис. осіб. Нині працюють під­приємства: ме­талург. галузі — Костянтинівський металургійний завод, «Сви­нець», «Цинк» (Костянтинівський завод «Укрцинк»), «Втормет», «Мегатекс»; скляної — «Кварсит», «Буд­­склотрейдинг», Костянтинів. завод обважнювачів, «Спецтех­скло»; хім. — Костянтинівський хімічний завод; маш.-буд. — Костянтинів­ський завод високовольтної апаратури, Костянтинів. завод ме­талург. устаткува­н­ня; легкої — Костянтинів. екс­трактно-шкіря­ний завод; харч. — ковбасна та кондитер. (нині у структурі ВО «Конті») ф-ки, молокозавод, хлібокомбінат. У рад. період і 1990-х рр. діяли Костянтинівський вогнетривкий завод «Чер­воний Жовтень» і Костянтинівський завод скляних та ма­йолікових виробів. У К. — 13 заг.-осв. шкіл, 2 інтернати, г-зія, 3 ліцеї, навч.-вихов. комплекс, навч.-ви­роб. комбінат, 2 філії ВНЗів, 20 дитсадків; Скла Науково-дослід­ний ін­ститут; 2 Палаци культури, кінотетр «Супутник», Костян­тинівський крає­­знавчий музей, Центр дит. і юнац. творчості, школа естет. вихова­н­ня; 12 лікув.-профілакт. закладів (реабілітац.-діагностич. центр для по­с­траждалих під час аварії на ЧАЕС очолює проф. О. Панченко); від­діл. 16-ти банків. Є 3 парки куль­тури та від­починку. Виходить г. «Знамя индустрии». Функціонують цирк. колектив «Арена», ансамбль спортивно-бального танцю «Сучасні ритми», естрадно-хореогр. колектив «Барбарис», ансамбль танцю «Калинка», вокал. студії «Ехо» та «Семинот­ка». Побл. К. — заг.-держ. значен­ня геол. памʼятка природи Кровецька балка. Встановлено па­мʼятники працівникам хім. заводу, воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, меморіал воїнам-афганцям. Серед видат. урод­жен­ців — зоотехнік, чл.-кор. НААНУ В. Кандиба, фахівець у галузі електрозвʼязку П. Воробієнко, фахівець у галузі машинобудува­н­ня А. Грабченко, хімік О. Гри­зодуб, біо­хімік В. Сорока, фізики Ю. Джежеря, В. Сисоєв, біо­фізик М. Погожих, фахі­вець у галузі зварювал. виробництва В. Корж, математик В. Рукасов, матеріа-­ ло­знавець О. Шулішова, геолог В. Суярко, фахівець у га­лу­зі тех­нології харчува­н­ня М. Пере­­січ­ний, економіст Є. Крихтін, лі­кар-імунолог Ю. Варенко, лікар-ане­с­тезіолог, гепатолог В. Матяш, судовий медик Б. Михайли­ченко, лікар-гін­еколог В. Потапов, пси­холог О. Солодухова, іс­торик В. Романцов; мистецтво­зна­вець Л. Бог­данова, художник декор. скла, нар. художник Укра­їни В. Ґінзбурґ, скульптор М. Зо­рін, живописець, графік В. При­сталенко; кіноактриса, нар. арт. СРСР Н. Мордюкова, актор, нар. арт. УРСР О. Андров, актор, режисер, нар. арт. УРСР А. Новиков, актор, засл. арт. УРСР О. Аки­мов, актор, режисер, засл. арт. України А. Бориславський, актор, засл. арт. України М. Коновалов, баяніст, засл. арт. України О. До­рофєєв, композитор, засл. діяч мистецтв УРСР М. Каганов; Герої Рад. Союзу Г. Гапонов, Ю. Двужильний, П. Дзюба, М. Жу­жома, А. Мірошниченко, повний кавалер ордена Слави Д. Грош.

Літ.: Донцов Б. Н., Дзюба А. Е. Очерк истории города Кон­стантиновки. К., 1967; Кон­стантиновке — 100 лет. Д., 1970; Донцов Б. Н., Климов А. М. Кон­стантиновка: Путеводитель. Д., 1979; Донцов Б. Н., Колесников С. И. Кон­стантиновка: Путеводитель. Д., 1984; Бондарь В. П., Донцов Б. Н. Кон­стантиновке — 120 лет. К., 1990; Их именами на­званы улицы: Очерки о знатных кон­­стантиновцах. Д., 1991; Бондарь В. П., Донцов Б. Н. Кон­стантиновцы в Великой Отечествен­ной войне. 1941–1945. К., 1995.

О. Я. Гросов, Л. В. Грузіна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю