Костянтинівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Костянтинівка

КОСТЯНТИ́НІВКА – місто обласного значення До­нецької області, райцентр. Зна­ходиться на р. Кривий Торець (притока Казенного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 68 км від обл. центру. Пл. 66 км2. Насел. 95 111 осіб (2001, складає 89,7 % до 1989): українців – 59 %, росіян – 38 %, проживають також вірмени, білоруси, азербайджан­ці, євреї. Залізнич. вузол. На поч. 19 ст. тер. сучас. К. належала поміщику Номикосову, який 1812 заснував тут с. Сантуринівка. У серед. 19 ст. його старший син Костянтин заснував неподалік ще одне село, яке назвав своїм ім’ям. 1859 у Сантуринівці меш­кало 280, у К. – 290 осіб. 1869 зі спорудженням Курсько-Харківсько-Азов. залізниці побл. с. К. виникла однойм. залізнична стан­ція, яку 1880 з’єднано з Хар­ків­сько-Севастоп. залізницею. Пе­ретворення станції на залізнич. вузол сприяло розвитку пром-сті. Наприкінці 19 ст. бельг. акціонери збудували пляшк., дзеркал., скляний, металопрокат. і хім. з-ди. Згодом с. К., при­станц. і та ін. навколишні с-ща були об’єдна­ні. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одно­разово змінювалася. Від 1926 – смт, від 1932 – місто обл. значення. Жит. зазнали ста­лін. репресій. У 1930-х рр. на ко­стянтинів. підпр-вах виготовлено рубін. зірки Моск. кремля, саркофаг для мавзолею В. Леніна, марбліт для оздоблення низки станцій Моск. метрополітену, кришталевий фонтан для Всесвіт. виставки у Нью-Йорку. Від 29 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. У місті на­цисти організували табір для рад. військовополонених. 1897 меш­кало бл. 3,1 тис., 1939 – 95,8 тис., 1959 – 88,7 тис., 1979 – 112 тис. осіб. Нині працюють підпр-ва: ме­талург. галузі – Костянтинівський металургійний завод, «Сви­нець», «Цинк» (Костянтинівський завод «Укрцинк»), «Втормет», «Мегатекс»; скляної – «Кварсит», «Буд­склотрейдинг», Костянтинів. з-д обважнювачів, «Спецтехскло»; хім. – Костянтинівський хімічний завод; маш.-буд. – Костянтинів­ський завод високовольтної апаратури, Костянтинів. з-д ме­талург. устаткування; легкої – Костянтинів. екстрактно-шкіря­ний з-д; харч. – ковбасна та кондитер. (нині у структурі ВО «Конті») ф-ки, молокозавод, хлібокомбінат. У рад. період і 1990-х рр. діяли Костянтинівський вогнетривкий завод «Чер­воний Жовтень» і Костянтинівський завод скляних та майолікових виробів. У К. – 13 заг.-осв. шкіл, 2 інтернати, г-зія, 3 ліцеї, навч.-вихов. комплекс, навч.-ви­роб. комбінат, 2 філії ВНЗів, 20 дитсадків; Скла Науково-дослід­ний інститут; 2 Палаци культури, кінотетр «Супутник», Костян­тинівський крає­знавчий музей, Центр дит. і юнац. творчості, школа естет. виховання; 12 лікув.-профілакт. закладів (реабілітац.-діагностич. центр для по­с­траждалих під час аварії на ЧАЕС очолює проф. О. Панченко); відділ. 16-ти банків. Є 3 парки куль­тури та відпочинку. Виходить г. «Знамя индустрии». Функціонують цирк. колектив «Арена», ансамбль спортивно-бального танцю «Сучасні ритми», естрадно-хореогр. колектив «Барбарис», ансамбль танцю «Калинка», вокал. студії «Ехо» та «Семинот­ка». Побл. К. – заг.-держ. значен­ня геол. пам’ятка природи Кровецька балка. Встановлено па­м’ятники працівникам хім. з-ду, воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни, меморіал воїнам-афганцям. Серед видат. урод­жен­ців – зоотехнік, чл.-кор. НААНУ В. Кандиба, фахівець у галузі електрозв’язку П. Воробієнко, фахівець у галузі машинобудування А. Грабченко, хімік О. Гри­зодуб, біохімік В. Сорока, фізики Ю. Джежеря, В. Сисоєв, біофізик М. Погожих, фахі­вець у галузі зварювал. вироб-ва В. Корж, математик В. Рукасов, матеріа-­ лознавець О. Шулішова, геолог В. Суярко, фахівець у га­лу­зі тех­нології харчування М. Пере­січ­ний, економіст Є. Крихтін, лі­кар-імунолог Ю. Варенко, лікар-ане­с­тезіолог, гепатолог В. Матяш, судовий медик Б. Михайли­ченко, лікар-гінеколог В. Потапов, пси­холог О. Солодухова, іс­торик В. Романцов; мистецтво­зна­вець Л. Богданова, художник декор. скла, нар. художник Укра­їни В. Ґінзбурґ, скульптор М. Зо­рін, живописець, графік В. Присталенко; кіноактриса, нар. арт. СРСР Н. Мордюкова, актор, нар. арт. УРСР О. Андров, актор, режисер, нар. арт. УРСР А. Новиков, актор, засл. арт. УРСР О. Аки­мов, актор, режисер, засл. арт. України А. Бориславський, актор, засл. арт. України М. Коновалов, баяніст, засл. арт. України О. До­рофєєв, композитор, засл. діяч мист-в УРСР М. Каганов; Герої Рад. Союзу Г. Гапонов, Ю. Двужильний, П. Дзюба, М. Жу­жома, А. Мірошниченко, повний кавалер ордена Слави Д. Грош.

Літ.: Донцов Б. Н., Дзюба А. Е. Очерк истории города Константиновки. К., 1967; Константиновке – 100 лет. Д., 1970; Донцов Б. Н., Климов А. М. Константиновка: Путеводитель. Д., 1979; Донцов Б. Н., Колесников С. И. Константиновка: Путеводитель. Д., 1984; Бондарь В. П., Донцов Б. Н. Константиновке – 120 лет. К., 1990; Их именами названы улицы: Очерки о знатных кон­стантиновцах. Д., 1991; Бондарь В. П., Донцов Б. Н. Константиновцы в Великой Отечественной войне. 1941–1945. К., 1995.

О. Я. Гросов, Л. В. Грузіна

Стаття оновлена: 2014