МАГАЛА́ – село Новоселицького району Чернівецької області. Магал. сільс. раді підпорядк. села Буда, Остриця, Прут. М. знаходиться на лівобережжі Прута (притока Дунаю), за 7 км від Чернівців та за 30 км від райцентру. Пл. Магал. сільс. ради 40 км². За переписом насел. 2001, у Магал. сільс. раді проживали 6769 осіб (переважно румуни, є українці), з них у М. – 2552, у Буді – 1452, в Остриці – 2368, у Пруті – 397; станом на 2017 у Магал. сільс. раді – 7139 осіб, з них у М. – 2739, у Буді – 1466, в Остриці – 2432, у Пруті – 502 особи. Побл. М. досліджено поселення пізнього етапу бронз. (11–9 ст. до н. е.) і раннього заліз. (8–7 ст. до н. е.) віків Магала. Виявлено артефакти трипіл., голігр., комарів. і лукашів. культур, залишки давньо­­слов’ян. (8–10 ст.) та давньорус. (12–13 ст.) поселень. Більшість дослідників вважають істор. датою утворення М. 1472. У цьому році у дарчій грамоті господаря Молд. князівства Штефана Великого вперше згадується Ост­риця. Село та помістя (назви його меж збереглися донині: Хукеу – на Сх., Станіхор – на Зх., Долха – на Пн., води Прута – на Пд.) були придбані за 200 татар. злотів від Табучі з Кобили, його брата Пожара та сестри Настасії й подаровані православ. монастирю у Путна (нині пов. Сучава, Румунія). 1485 село спустошили турец. загони. Воно часто також потерпало під час сутичок військ Молд. князівства, Румунії та Польщі. Від 1530-х рр. – під владою Туреччини. До 1-ї третини 16 ст. селяни залишалися особисто вільними. Основою їхнього госп-ва здавна було землеробство, скотарство, бджільництво та млинарство. У 16 ст., окрім пшениці, вони почали вирощувати кукурудзу та виноград, посадили багато фрукт. дерев. Жит. брали у часть у повстанні Мухи 1490–92, Визв. війні під проводом Б. Хмельницького та опришків. русі. 1709 тут уперше з’явилися рос. війська під час переслідування відступаючих швед. і козац. загонів. Пізніше у ході рос.-турец. війн село певний час контролювало рос. військо. 1713–15 турец. влада після захоплення Хотин. фортеці включила до Хотин. раї Острицю. Відтоді з’явилася сучасна назва М., яка у перекладі з турец. мови означає «міська околиця», «окраїна», «край». 1773 нараховувалося 65 дворів. Від 1774 – у складі Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). У тому ж році у М. проживали 30, у Будах – 25, в Остриці – 30 сімей (345 осіб). Від 1775 вони належали до герцогства Буковина дистрикту Садґора. 1784 на тер. сучас. Магал. сільс. ради було 164 двори. 1860 мешкали 4084 особи. У тому ж році відкрито 3-класну, 1885 – 5-класну школи. Під час 1-ї світ. вій­ни тривали запеклі бої між рос. і австро-угор. військами, село тричі переходило з рук у руки. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 – у складі Румунії. 1940 приєднано до УРСР. У січні–лютому 1941 у с. Лунка (нині Герцаїв. р-ну Чернів. обл.) органи НКВС розстріляли понад 700 осіб, більшість з яких були магалянами. У травні–червні того ж року вивезено до Сибіру понад 1 тис. жит., зокрема у ніч з 13 на 14 червня – 602 особи. У післявоєнні роки у рідне село повернулася А. Нандріш-Курла, яку депортували з 3-ма дітьми, згодом вона написала книгу «20 de ani în Siberia» /«20 років у Сибіру», яку видали після її смерті у Бухаресті (1991; 2006; 2010; 2012; 2013), а також переклали англ. (1998), нім. (2010), франц. (2011) та ін. мовами. Від липня 1941 до березня 1944 – під кон­­т­ролем Румунії. Нині на тер. Магал. сільс. ради – 2 заг.-осв. школи, 3 дитсадки, дит. будинок-інтернат; Будинок культури, клуб; 2 амбулаторії; відділ. ощадбанку. Щороку багато жит. виїжджають на тимчасову працю в РФ, Німеччину, Іспанію, Італію тощо. Здавна розвиваються традиц. нар. промисли: пошив нац. костюмів, художня вишивка, столярство, бляхарство, лозоплетіння. Функціонують 6 танц. колективів. 1774 у М. зведено дерев’яну Свято-Троїц. церкву, яку 1876 перенесено спочатку в чернів. передмістя Клокучка, а у 1960-х рр. – у Музей нар. арх-ри та побуту у Львові; 1818 збудовано кам’яну Свято-Троїц. церкву (типово молдав. зодчества – безкупольна зі скат. дахом і дзвіницею над бабинцем; фасади без декору та прорізані по верху великими напівциркул. вікон. отворами; на зведеннях і арках – орнам. і сюжет. розпис 19 ст., збереглися зразки дерев’яного різьблення; обидві – пам’ятки арх-ри нац. значення). У Будах діє церква Штефана Великого, в Остриці – церква Святого Духу. Усі церкви належать громадам УПЦ МП. Існує громада адвентистів сьомого дня. 1991 у М. споруджено перший дерев’яний хрест на честь буковинців, яких розстріляли органи НКВС, а 2016 його замінено на кам’яний. На поч. 2010-х рр. відкрито парк перед сільрадою на честь репресов. жінок-матерів пам’яті А. Нандріш-Курли. Серед видат. уродженців – мовознавець Г. Нандріш (у березні 2014 на фасаді Магал. заг.-осв. школи встановлено мемор. дошку, а у жовтні на його честь перейменовано вул. Леніна), виконавець на нар. інструментах (цимбали та ін.), нар. арт. України Д. Попичук.

Літ.: Гаврилюк Й. Ф., Риндюк О. І. Мій рідний край, моя земля: нарис про Новоселицький район Чернівецької області. Новоселиця, 1997.

А. П. Гостюк