Розмір шрифту

A

Магала

МАГАЛА́  — село Новоселицького району Чернівецької області. Магал. сільс. раді підпорядк. села Буда, Остриця, Прут. М. знаходиться на лівобережжі Прута (притока Дунаю), за 7 км від Чернівців та за 30 км від райцентру. Пл. Магал. сільс. ради 40 км2. За переписом насел. 2001, у Магал. сільс. раді проживали 6769 осіб (переважно румуни, є українці), з них у М. — 2552, у Буді — 1452, в Остриці — 2368, у Пруті — 397; станом на 2017 у Магал. сільс. раді — 7139 осіб, з них у М. — 2739, у Буді — 1466, в Остриці — 2432, у Пруті — 502 особи. Побл. М. досліджено поселення пізнього етапу бронз. (11–9 ст. до н. е.) і раннього заліз. (8–7 ст. до н. е.) віків Магала. Виявлено артефакти трипіл., голігр., комарів. і лукашів. культур, залишки давньо­­слов’ян. (8–10 ст.) та давньорус. (12–13 ст.) поселень. Більшість дослідників вважають істор. датою утворення М. 1472. У цьому році у дарчій грамоті господаря Молд. князівства Штефана Великого вперше згадується Ост­риця. Село та помістя (назви його меж збереглися донині: Хукеу — на Сх., Станіхор — на Зх., Долха — на Пн., води Прута — на Пд.) були придбані за 200 татар. злотів від Табучі з Кобили, його брата Пожара та сестри Настасії й подаровані православ. монастирю у Путна (нині пов. Сучава, Румунія). 1485 село спустошили турец. загони. Воно часто також потерпало під час сутичок військ Молд. князівства, Румунії та Польщі. Від 1530-х рр. — під владою Туреччини. До 1-ї третини 16 ст. селяни залишалися особисто вільними. Основою їхнього господарства здавна було землеробство, скотарство, бджільництво та млинарство. У 16 ст., окрім пшениці, вони почали вирощувати кукурудзу та виноград, посадили багато фрукт. дерев. Жит. брали у часть у повстанні Мухи 1490–92, Визв. війні під проводом Б. Хмельницького та опришків. русі. 1709 тут уперше з’явилися рос. війська під час переслідування відступаючих швед. і козац. загонів. Пізніше у ході рос.-турец. війн село певний час контролювало рос. військо. 1713–15 турец. влада після захоплення Хотин. фортеці включила до Хотин. раї Острицю. Відтоді з’явилася сучасна назва М., яка у перекладі з турец. мови означає «міська околиця», «окраїна», «край». 1773 нараховувалося 65 дворів. Від 1774 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У тому ж році у М. проживали 30, у Будах — 25, в Остриці — 30 сімей (345 осіб). Від 1775 вони належали до герцогства Буковина дистрикту Садґора. 1784 на тер. сучас. Магал. сільс. ради було 164 двори. 1860 мешкали 4084 особи. У тому ж році відкрито 3-класну, 1885 — 5-класну школи. Під час 1-ї світової вій­ни тривали запеклі бої між рос. і австро-угор. військами, село тричі переходило з рук у руки. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 — у складі Румунії. 1940 приєднано до УРСР. У січні–лютому 1941 у с. Лунка (нині Герцаїв. р-ну Чернів. обл.) органи НКВС розстріляли понад 700 осіб, більшість з яких були магалянами. У травні–червні того ж року вивезено до Сибіру понад 1 тис. жит., зокрема у ніч з 13 на 14 червня — 602 особи. У післявоєнні роки у рідне село повернулася А. Нандріш-Курла, яку депортували з 3-ма дітьми, згодом вона написала книгу «20 de ani în Siberia» /«20 років у Сибіру», яку видали після її смерті у Бухаресті (1991; 2006; 2010; 2012; 2013), а також переклали англ. (1998), нім. (2010), франц. (2011) та ін. мовами. Від липня 1941 до березня 1944 — під кон­­т­ролем Румунії. Нині на тер. Магал. сільс. ради — 2 заг.-осв. школи, 3 дитсадки, дит. будинок-інтернат; Будинок культури, клуб; 2 амбулаторії; відділ. ощадбанку. Щороку багато жит. виїжджають на тимчасову працю в РФ, Німеччину, Іспанію, Італію тощо. Здавна розвиваються традиц. нар. промисли: пошив нац. костюмів, художня вишивка, столярство, бляхарство, лозоплетіння. Функціонують 6 танц. колективів. 1774 у М. зведено дерев’яну Свято-Троїц. церкву, яку 1876 перенесено спочатку в чернів. передмістя Клокучка, а у 1960-х рр. — у Музей нар. архітектури та побуту у Львові; 1818 збудовано кам’яну Свято-Троїц. церкву (типово молдав. зодчества — безкупольна зі скат. дахом і дзвіницею над бабинцем; фасади без декору та прорізані по верху великими напівциркул. вікон. отворами; на зведеннях і арках — орнам. і сюжет. розпис 19 ст., збереглися зразки дерев’яного різьблення; обидві — пам’ятки архітектури нац. значення). У Будах діє церква Штефана Великого, в Остриці — церква Святого Духу. Усі церкви належать громадам УПЦ МП. Існує громада адвентистів сьомого дня. 1991 у М. споруджено перший дерев’яний хрест на честь буковинців, яких розстріляли органи НКВС, а 2016 його замінено на кам’яний. На поч. 2010-х рр. відкрито парк перед сільрадою на честь репресов. жінок-матерів пам’яті А. Нандріш-Курли. Серед видат. уродженців — мовознавець Г. Нандріш (у березні 2014 на фасаді Магал. заг.-осв. школи встановлено мемор. дошку, а у жовтні на його честь перейменовано вул. Леніна), виконавець на нар. інструментах (цимбали та ін.), нар. арт. України Д. Попичук.

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лип. 2025
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
60189
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Магала / А. П. Гостюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-60189.

Mahala / A. P. Hostiuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-60189.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору