Магар Володимир Герасимович
МАГА́Р Володимир Герасимович (22. 06(05. 07). 1900, с. Кальниболота, нині Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл. — 11. 08. 1965, Запоріжжя) — актор, режисер. Чоловік С. Рунцової, батько Т. Магар. Народний артист СРСР (1960). Член УТТ (1945). Учасник воєн. дій 1918–20. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1934; викл. І. Чабаненко, С. Ткаченко). У 1920-х рр. — керівник Первомай. пересув. робіт.-селян. театру. Від 1929 очолював театр ім. Київ. обл. ради профспілок, який 1935 переведено до Житомира (від 1944 — Запоріз. укр. муз.-драм. театр, якому 2004 надано ім’я М.). Своєю виставою «Щорс» Ю. Дольд-Михайлика разом з театром брав участь у Декаді укр. літ-ри та мистецтва в Москві (1960). Режисер. та актор. роботи відзначалися яскравістю форми та психол. заглибленістю; майстер побудови нар. сцен, героїко-романтич. стилю. 1966 іменем М. названо одну з вулиць Запоріжжя.
Додаткові відомості
- Основні твори
- З любов’ю до людини. З., 1961.
- Основні вистави
- «Маруся Богуславка» М. Старицького (1936), «Щорс» Ю. Дольд-Михайлика (1938, 1960), «Богдан Хмельницький» (1939, 1954), «Де тирса шуміла» (1963) А. Шияна, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1940), «Украдене щастя» І. Франка (1941, 1956), «Майська ніч» М. Старицького за М. Гоголем (1941, 1962), «В степах України» (1941), «Ма- кар Діброва» (1948), «Правда» (1952), «Загибель ескадри» (1953), «Крила» (1955), «Чому посміхалися зорі» (1959), «Над Дніпром» (1961), «Сторінка щоденника» (1965; усі — О. Корнійчука). Ролі: Іван, Гордій («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Гайдай, Іларіон Гроза («Загибель ескадри», «Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Карпо Карпович («Не називаючи прізвищ» В. Минка).
Рекомендована література
- Ягнич Ю., Тернюк П. Володимир Магар. Творчий шлях. Дн., 1961
- Гайдабура В. Театр ім. М. О. Щорса. К., 1979
- Нещерет Т. Його лебедина пісня. Під крилом Мельпомени. З., 2001.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
