Магарач. Інститут винограду і вина НААНУ

«МАГАРА́Ч» Ін­ститут вино­граду і вина НААНУ Засн. у м. Ялта (нині АР Крим) на базі училища виноробства і дослід. вино­градно-винороб. закладу, котрі створ. 1828 при Імператор. Нікіт. ботан. саду і згодом пере­твор. в один із від­ділів Саду. 1931 від­діл реорганізов. у Крим. зонал. станцію винороб. промисловості, а 1940 — у ВНДІ виноробства й вино­градарства «М.». Від­тоді він став центр. дослідниц. установою СРСР з ви­вче­н­ня і координува­н­ня осн. питань виробництва вино­град. сировини і вино­град. вин. Від 1991 — сучасна назва. Від 1996 — базова установа Між­нар. організації вино­граду і вина для здійсне­н­ня ко­ординації між­нар. діяльності з питань вино­градарства і виноробства країн СНД. У структурі Ін­ституту — від­діли (захисту і фізіології рослин; біо­логічно чистої продукції і молекулярно-генет. дослідж.; хімії і біо­хімії; агротехніки; мікробіо­логії; рац. роз­міще­н­ня багаторіч. насаджень; селекції; генетики вино­граду; технології вин і коньяків; біо­логічно актив. продуктів вино­граду; табаківництва; аналіт. дослідж. та ін­новац. технологій; економіки; тех. обладна­н­ня; стандартизації, метрології і патент. дослідж.), 14 лаб. та секторів. Осн. напрями роботи: роз­робле­н­ня про­гресив. технологій виробництва вин та устаткува­н­ня для винороб. під­приємств, створе­н­ня нових і покраще­н­ня існуючих типів вин, виведе­н­ня нових цін­них столових і тех. сортів вино­граду, роз­робле­н­ня про­гресив. при­йомів агротехніки вино­град. лози, екон. дослідж. у галузі вино­градарства й виноробства. В остан­ні роки роз­вивається новий напрям — створе­н­ня на основі біо­логічно актив. природ. сполук вино­граду нових продуктів для медицини і харчува­н­ня. Серед них найбільш ві­дома лікув.-профілакт. добавка — концентрат поліфенолів вино­граду «Еноант», що має унікал. антиокси­дант. властивості. Ін­ституту під­порядк. як юрид. особи агрофірма «Магарач» у Ялті, Перед­гірне дослідне госп-во в с. Віліне та Крим. дослідна станція тютюн­ництва в с. Тютюнове Бахчисарай. р-ну, Степ. дослідне госп-во в с. Дмитрівка Джанкой. р-ну. Спів­роб. Ін­ституту виведені 45 сортів вино­граду з комплексом госп.-цін­них ознак, серед яких — стійкість до хвороб і шкідників, ран­ній термін до­зріва­н­ня та висока врожайність, роз­роблені технології вирощува­н­ня вино­граду й виробництва високо­якіс. вин, тех. засоби механізації та інтегр. система захисту вино­градників від шкідників і хвороб тощо. Серед ві­домих сортів селекції Ін­ституту — «Пер­вісток “Магарач”», «Юві­лей­ний “Магарач”», «Антей магара­цький», «Німпанг стійкий», «Подарунок “Магарач”». Дослідні господарства виробляють бл. 5 тис. т вино­граду, який використовують пере­важно для виготовле­н­ня унікал. крим. вин. Наук. роз­робки і продукція Ін­ституту багаторазово від­значені нагородами на між­нар. та вітчизн. ви­ставках і конкурсах. Вина «Ба­стардо Магарача», «Портвейн червоний “Магарач”», «Херес міцний “Магарач”», «Херес сухий “Магарач”», «Сердолік Тавриди», «Рубіновий “Магарач”», «Мадера альмінська», «Серсіаль», «Джаліта», «Пасхальне» та ін. завоювали 68 золотих, 34 сріб. та 3 бронз. медалей; половина золотих медалей належить «Мускату білому “Магарач”». Низку винаходів запатентовано у США, Канаді, Мексиці, Японії, Італії. Основу наук. потенціалу Ін­ституту складає 4-а у світі за величиною ампелогр. колекція, селекц. генофонд, колекція вин (22,5 тис. пляшок), в якій зберігаються 3 пляшки вина «Мускат червоний “Магарач”», закладеного туди 1836 і внесеного до Книги рекордів Ґін­неса, як най­старіше рос. вино. Діє галуз. наук.-тех. бібліотека з фондом зберіга­н­ня понад 110 тис. друк. од. вино­градно-винороб. літ-ри, пів­міль­йон. патент. фондом, найбільшою колекцією вино­граду, що містить понад 3300 зразків сортів та форм. В Ін­ституті працюють 8 академік і 4 чл.-кор. різних академій, зокрема й закордон., 16 д-рів і 70 канд. н. Серед ві­домих науковців – А. Амірджанов, Н. Бурʼян, Г. Валуйко, П. Голодрига, М. Герасимов, О. Датунашвілі, С. Дженєєв, Т. Ка­­та­рʼян, В. Нілов, М. Павленко, О. Скворцов. Імʼям Ін­ституту на­звано астероїд № 4308. Після анек­­сії Криму РФ 2014 — у структурі РАН.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю