Магдалинівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Магдалинівка

МАГДАЛИ́НІВКА – селище міського типу Дніпропетровської області, райцентр. Магдалинів. селищ. раді підпорядк. села Дубравка та Кільчень (до 2016 – Радянське). Знаходиться на р. Чаплинка (притока Орелі, бас. Дніпра), за 50 км від обл. центру, за 35 км від залізнич. ст. Губиниха (Новомоск. р-н) та за 40 км від залізнич. ст. Бузівка (Магдалинів. р-н). Пл. 10,4 км2. За переписом насел. 2001, проживала 6821 особа (складає 98,2 % до 1989), переважно українці; станом на 2016 – 6 тис. осіб. Через смт проходять територіал. автошляхи Дніпро–Котовка та Дніпро–М. 1778 навколишні землі отримав відстав. прем’єр-ма­­йор А. Магденко, від прізвища якого, за однією з версій, і походить назва ниніш. смт (за ін. – від православ. свята Марії-Магдалини). Водночас тут оселилися кілька родин з Полтавщини. На той час тер. сучас. М. входила до складу Царичан. пов. Азов. губ. У писем. джерелах поселення вперше згадується 1783 у зв’язку з розмежуванням земель колиш. Вольностей Запорозьких. 1783–96 – у складі Катеринослав. намісництва; 1796–1802 – Новорос., 1802–1925 – Катеринослав. губ.; 1784–1923 – Новомоск. пов. У 19 – на поч. 20 ст. – волос. центр, слобода. 1821 І. Магденко звів церкву св. Миколая. Наприкінці 1850-х рр. у М. проживали 691, 1898 – 728 осіб. У 2-й пол. 19 ст. тут працювали 2 цегел. з-ди та ґуральня; проводили 2 ярмарки на рік; функціонувала церк.-парафіял. школа. Після Столипін. аграр. реформи у М. і навколиш. хуторах виникли понад 20 замож. селян. госп-в, яким належали паровий млин, понад 10 вітряків і 3 кузні. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, наприкінці грудня 1919 остаточно встановлено більшовицьку. 1923–30 – у складі Дніпроп. (до 1926 – Катеринослав.) округи; від 1932 – Дніпроп. обл. 1925–62 та від 1965 – райцентр. Жит. чинили опір проведенню насильниц. колективізації, за що згодом потерпали від штуч. голодомору 1932–33. Багато магдалинівців за наклепниц. звинуваченнями репресували. У міжвоєн. період працювали цегел. і шкір. з-ди, крупорушка та олійниця. Від 26 ве­­ресня 1941 до 23 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією; М. перебувала у складі Петриків. ґебіту ген. округи Дніпропетровськ райхскомісаріату «Україна». Діяло рад. підпілля. Нацисти розстріляли понад 100 осіб. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали понад 300 магдалинівців. Від 1958 – смт. 2011 у М. мешкали 7321, Дубравці – 249, Кільчені – 463; 2012 – відповідно 7351, 242, 460; 2013 – 7539, 255, 463; 2014 – 7378, 255, 463 осіб. У 2-й пол. 20 ст. працювали хліб., комбікорм. і цегел. з-ди. Нині гол. підпр-во – Магдалинів. маслозавод (понад 90 % заг. обсягу виробленої пром. продукції р-ну). Під лісами та ін. лісовкритими площами – 141,4 га, під ставками – 29,1 га. На тер. Магдалинів. селищ. ради – Магдалинів. ПТУ № 88, Магдалинів. і Кільчен. заг.-осв. школи, Магдалинів. школа-інтернат для дітей з вадами розум. і фіз. розвитку, 4 дитсадки; Магдалинівський історико-краєзнавчий музей ім. Д. Кулакова, рай. Будинок культури, рай. центр. і Кільчен. сільс. б-ки, дит. муз. школа, Будинок дит. творчості; ДЮСШ, спорткомплекс «Мрія»; центр. рай. лікарня; 3 відділ. банків. Виходить рай. г. «Наше життя». Є церкви св. Миколая та Марії-Магдалини, реліг. громади християн віри євангельської та адвентистів сьомого дня. Встановлено меморіал на брат. могилі воїнів-визволителів (1963) і па­­м’ятник воїнам-односельчанам (1969), які загинули під час 2-ї світ. вій­ни, пам’ят. знак жертвам голодомору 1932–33 (2008). Серед видат. уродженців – режисер, засл. діяч мист-в України В. Божко та співачка, засл. арт. України О. Мовчан.

Літ.: Федоренко Л. Спогади, спогади... // Наше життя. 1994, 24 верес.; Кочергін І. О. 230 років Магдалинівці // Моє Придніпров’я. Календар пам’ят. дат Дніпроп. обл. на 2013. Дн., 2012.

В. В. Найко

Статтю оновлено: 2017