Магдалинівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Магдалинівський район

МАГДАЛИ́НІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Дніпропетровської області. Межує на Зх. з Царичан., на Пд. Зх. – з Петриків., на Пд. – з Дніпроп., на Пд. і Сх. – з Новомоск. р-нами Дніпроп. обл., на Пн. – із Зачепилів. р-ном Харків. обл. та Машів. і Новосанжар. р-нами Полтав. обл. Побл. с. Степанівка – крайня пн. точка Дніпроп. обл. Утвор. 1925. До 1930 – у складі Дніпроп. округи, від 1932 – Дніпроп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (у місцях масових поховань встановлено пам’ятні знаки – у Магдалинівці, селах Гупалівка, Заплавка, Ковпаківка, Котовка, Крамарка, Личкове, Топчине, Трудолюбівка, Чернеччина, Шевченківка), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. 1958 до М. р. приєднано частину Котов. р-ну. 1962 М. р. розформовано (його насел. пункти відійшли до Царичан. і Новомоск. р-нів), 1965 відновлено. 2016 с. Карла Маркса Поливанів. сільс. ради перейменовано на Калинівка, с. Новопролетарське – на Зоряне, с-ще Пролетарське – на Приорільське. Пл. 1,6 тис. км2. За переписом насел. 2001, проживали 38 050 осіб (складає 93,8 % до 1989), переважно українці; станом на 2016 – 33,2 тис. осіб. У складі р-ну – смт Магдалинівка та 58 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придніпровської низовини. Поверхня – низовинна пологохвиляста рівнина. Розвідано 9 нафтогазонос. родовищ. Уперше природ. газ на тер. р-ну почали видобувати 1971 на Пролетар. родовищі, яке від 1984 діє як одне з найпотужніших в Україні підзем. сховищ (див. Пролетарське газоконденсатне родовище та газосховище). За кілька років введені Кременівське нафтогазоконденсатне родовище, Східно-Новоселівське нафтогазоконденсатне родовище, Юріївське нафтогазо­кон­­денсатне родовище та Виноградів. газоконденсатне родовище. 1999 у с. Кременівка почали видобувати нафту, від 2001 експлуатують Ульянів. родовище газу, від 2002 – Личків. нафтогазоконденсатне родовище, від 2006 – Сх.-Виноградів. газоконденсатне родовище. Річки бас. Дніпра – Оріль (на пн. межі р-ну) з притоками Заплавка, Мокра Заплавка, Журавка, Кривець та Чаплинка; Кільчень (впадає у Самару). На межі Зачепилів. і Магдалинів. р-нів – гирло Берестової (притока Орелі). На Пн. про- ходить траса Дніпро–Донбас каналу. Під ставками – 1061 га, озерами – 1033 га. Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні; у долинах – лучні оглеєні. Пл. лісів 2,5 тис. га; осн. породи: дуб, берест, ясен, сосна. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення – Приорільський заказник (створ. 1998, пл. 8377 га, ландшафт., знаходиться також на тер. Новомоск. р-ну); місц. – заказники Топчинський (1982, 86 га, ентомол.), Верхньокільченський (909,6 га), Верхньочаплинський (232,5 га), Заплавка (448,4 га), Середньочаплинський (107,6 га; усі – 2013, ландшафтні), ботан. пам’ятка природи Ділянка сосн. насаджень (1977, 5 га, с. Соснівка). Входить у Дніпров. агломерацію. Пл. с.-г. угідь 138,2 тис. га, з них орних земель – 123,4 тис. га. Місц. с.-г. підпр-ва та фермер. госп-ва вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник і виробляють м’ясо та молоко. Бл. 70 % вироб-ва свинини припадає на ТОВ «Агро-Овен», яке також здійснює селекц. роботу. На базі н.-д. госп-ва «Поливанівка» науковці Дніпроп. обл. вивели першу укр. м’ясну породу великої рогатої худоби. У рад. період за визначні досягнення у с. госп-ві 13 жит. р-ну стали Героями Соц. Праці. Тер. р-ну перетинає залізниця Харків–Дніпро. Діє залізнична ст. Бузівка. Мережа автомобіл. шляхів із твердим покриттям складає понад 400 км. Із Пд. на Пн. проходить міжобл. автошлях Дніпро–Полтава. У М. р. – Магдалинів. ПТУ № 88, 30 заг.-осв. навч. і 16 дит. дошкіл. закладів, Магдалинів. школа-інтернат для дітей з вадами розум. і фіз. розвитку; Магдалинівський історико-краєзнавчий музей ім. Д. Кулакова, Котов. істор.-краєзн. музей, рай. і 20 сільс. Будинків культури, 5 сільс. клубів, центр. рай. і 28 сільс. б-к, дит. муз. школа, Будинок дит. творчості; ДЮСШ, спорткомплекс «Мрія»; центр. рай. і 4 дільничні лікарні. Виходять г. «Наше життя» (рай.) і «Агро-інформ» (с. Оленівка). У р-ні функціонує низка колективів худож. самодіяльності, учасниками яких є 836 аматорів. Двом худож. колективам присвоєне звання «народний». Є 23 православні церкви; 5 протестант. громад: християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня (обидві – Магдалинівка), євангел. християн-баптистів (села Заплавка та Казначеївка), харизматична «Нове покоління» (с. Личкове). Пам’ятки арх-ри місц. значення: шкіл. комплекс (кін. 19 – поч. 20 ст.) та вокзал у с. Бузівка, лікарняний комплекс у с. Гупалівка (обидві – поч. 20 ст.), комплекс будівель нім. колонії у с. Іванівка (кін. 19 ст.), церква та лікарня у с. Котовка, школи у селах Личкове та Минівка, фельд­шер. пункт у с. Олександрівка (усі – поч. 20 ст.), комплекс для дітей-сиріт нім. колоністів у с. Приют (кін. 19 – поч. 20 ст.). На околиці с. Бузівка досліджено кургани доби бронзи (2–1 тис. до н. е.) та пізніх кочовиків (14–15 ст.); у с. Гупалівка виявлено поселення доби неоліту (4 тис. до н. е.), скіф.-сармат. часу та кочівн. стійбище (7–8 ст.). Д. Яворницький вивчав кургани катакомб. культури доби бронзи (2 тис. до н. е.), сарматів (2–1 ст. до н. е.) та пізніх кочовиків (14–15 ст.) побл. с. Жданівка та кургани ямної культури доби ранньої бронзи (3 тис. до н. е.), пізніх кочовиків (14–15 ст.) побл. с. Сужено-Варварівка. Серед видат. уродженців – економіст, чл.-кор. НААНУ П. Макаренко (с. Новопетрівка), фізик Є. Абрамовський (с. Оленівка), фахівець у галузі ракетно-косміч. техніки І. Лисенко (с. Котівка), фахівець у галузі металургії Я. Малиночка (с. Топчине), фахівець у галузі електромеханіки Б. Мороз (с. Виноградівка), фахівець у галузі буд-ва О. Пшінько (с. Оленівка), фахівець у галузі механіки С. Редько (с. Мусієнкове), агрономи В. Бондаренко (с. Котовка), Г. Грисенко (с. Першотравенка), радіобіолог А. Дворецький (с. Дмухайлівка), біохімік О. Рева (с. Котовка), зоотехнік М. Коваленко (с. Гупалівка), фахівець у галузі розведення с.-г. тварин В. Недава (с. Чернещина), лікар-гігієніст Н. Іваницька (с. Виноградівка), історик М. Миколенко (с. Шевченківка), мовознавець А. Поповський (с. Приют); письменник, перекладач, засл. діяч мист-в України Ю. Кібець (с. Котовка), поет, прозаїк, перекладач Г. Прокопенко (с. Жданівка); скульптори А. Білик (засл. діяч мист-в Казах. РСР; с. Крамарка), М. Короткевич (с. Першотравенка), живописці, графіки І. Дмухайло (засл. діяч мист-в Білорусі; с. Топчине), Г. Невечеря (с. Гупалівка), графік, монументаліст Є. Путря (с. Дмухайлівка), художниця декор. текстилю М. Литовченко (засл. художник України; с. Гупалівка); драматург, співак, актор, режисер, Герой Праці Ф. Костенко (с. Краснопілля), бандуристка М. Голенко (нар. арт. УРСР; с. Котовка; див. Тріо бандуристок Київської філармонії), актор, режисер А. Дудка (с. Личкове), актор А. Манойло (с. Дмухайлівка; обидва – нар. арт. України); церк. діяч Церкви євангел. християн-баптистів, поет, перекладач Л. Коровник (с. Почино-Софіївка); фахівець у галузі фіз. виховання та спорту В. Шаповалов (с. Новоселівка), спортсменка (самбо, дзюдо) О. Куницька (с. Першотравенка); рад. військ. діяч І. Гаркавий (с. Мусієнкове), учасники 2-ї світ. вій­ни, Герої Рад. Союзу М. Заверуха (с. Заплавка), М. Кропива (с. Ковпаківка), Д. Нестеренко (с. Минівка), М. Шкуліпа (с. Бузівка). У селах р-ну побував Т. Шевченко, тут він малював місц. пейзажі.

Літ.: Лобанова С. В. Історико-крає­знавчі дослідження «неперспективних» та втрачених сіл Магдалинівщини // При­­дніпров’я: Істор.-краєзн. дослідж.: Зб. наук. пр. 2004; Безуглий Л. Край Магдалинівський. 2005; 2011; Горенюк В. М., Коніщук П. В., Мороз В. І. Магдалинівщина: Короткий нарис. 2008; Кочергін І. О. Краєзнавство: Навч. посіб. 2015 (усі – Дніпропетровськ).

Т. П. Шковира

Статтю оновлено: 2017