Магіденко Михайло Якович
Визначення і загальна характеристика
МАГІДЕ́НКО Михайло Якович (псевд. — Орловцев, Томілін; 02(15). 03. 1915, м. Прилуки, нині Черніг. обл. — 04. 04. 1983, Москва) — композитор, музично-громадський діяч. Закін. Моск. консерваторію (1940; кл. Д. Кабалевського). 1940–46 — хормейстер Ансамблю пісні і танцю Тихоокеан. флоту. 1952 — відп. секр. комісії муз. театру СК СРСР. Як композитор виступав у різних жанрах, від 1950-х рр. особливу увагу приділяв опері. Серед творів — опери «Казка про чудо-птаха» (1955), «Стежкою грому» (1959), «Варине кохання» (1965; телеваріант 1963), «Вітер» (1967; 2-а ред. — «Вітер з Неви», 1976), «Країна Навпаки» (1972), «Тараска» (1973), «Чекаю тебе» (1975); для симф. оркестру — Симфонія (1939); для фортепіано і оркестру — Сюїта (1949), Концерт (1955), «Святкова поема» (1959); для скрипки і симф. оркестру — Концерт (1940); для духового оркестру — Симфонієта (1946), «Рапсодія на марійські теми» (1972), Симфонія (1973); для оркестру нар. інструментів — сюїти: на марій. (1953), чес. (1954), болгар. (1972) теми, Симфонієта (1960); Струн. квартет (1937); для фортепіано — Соната (1936), Сюїта (1947), Сонатина (1955); для голосу і фортепіано — цикли на слова С. Єсеніна (1958), А. Ісаакяна (1959), Л. Гьюза (1960), Л. Ашкеназі (1967), романси на сл. О. Пушкіна, Т. Шевченка та ін.
Завантажити статтю
