Магідов Борис Йосипович

МАГІ́ДОВ Борис Йосипович (25. 12. 1884, С.-Петербург — 1972) — радянський і партійний діяч. Державні нагороди СРСР. Закін. середнє євр. училище. Від 1905 — чл. РСДРП(меншовиків), від 1917 — РСДРП(б). Від грудня 1917 — за­ступник голови Донец.-Криворіз. обл. комітету РСДРП(б), організатор проф­спілк. руху в Донбасі. У січні–квітні 1918 — нар. комісар праці Донец.-Криворіз. Рад. Респ. (під­тримував ідею її входже­н­ня до складу Рад. Росії). Один з організаторів червоногвард. загонів, які у квітні 1918 обʼ­єд­налися в 5-у армію (2 тис. осіб) під командува­н­ням К. Ворошилова. В її складі брав участь у захисті м. Царицин (нині Волго­град, РФ) від білокозачих військ. Від жовтня 1918 — нач. політвід­ділу 10-ї армії, керував діяльністю політвід­ділів дивізій армії, контролював діяльність комісарів військ. частин. Від листопада 1919 — нар. комісар праці УСРР. 1919–20 — у Червоній армії, воював проти військ ЗС Пд. Росії. 1920 — голова Донец. губерн. ради проф­спілок. 1921–22 — секр. Луган. повіт. комітету КП(б)У Катерино­слав. губ.; 1922–24 — секр. Полтав. губерн. комітету КП(б)У; 1925–26 — відп. секр. Середньо-Волз. губерн. комітету ВКП(б); 1927–29 — ін­структор ЦК ВКП(б); 1930–37 — голова ЦК проф­спілки працівників полігр. промисловості СРСР; 1937–39 — голова проф­спілки працівників друку СРСР. Ре­прес., але звільнений 1941. Від­тоді — завідувач від­ділу пошире­н­ня літ-ри Профвидаву ВЦРПС СРСР; 1949–55 — у Центр. архіві ВЦРПС СРСР. Від 1956 — персон. пенсіонер.

Б. І. Андрусишин, В. Ю. Васильєв

Завантажити статтю