Магнезит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Магнезит

МАГНЕЗИ́Т (за назвою хім. елемента магнію) – магнезіальний шпат, мінерал класу карбонатів Mg[CO3]. Вперше описав нім. мінералог Д.-Л.-Ґ. Карстен за зразками, знайденими у примор. частині Фесалії – місцевості Магнезія (Греції). З сидеритом Fe[CO3] утворює змішані кристали (тверді розчини), містить домішки Mn, Са, Ni. Сингонія тригональна, дитригонально-скаленоедрич. вид симетрії. Форми виділення: суціл. мармуроподібні маси та натічні агрегати, дуже рідко кристали ромбоедрич. га­бітусу. Утворює щільні аморф­ні і явно кристалічні різновиди. Ко­лір білий з жовтуватим або сірим відтінком. Блиск скляний прозорий. Спайність досконала по ром­боедру. Твердість 4–4,5, густина 2,0–3,1, nm = 1,700, np = 1,509. Розчиняється в гарячих кислотах, перед паял. трубкою розтріскується. Зустрічається в таль­кових і хлорит. сланцях. Утворює пром. родовища двох типів – гідротермальні й інфільтраційні. Асоціює з доломітом, кальцитом, арагонітом, брейнеритом, сидеритом, серпентином і бруситом. У інфільтрацій. родовищах частіше зустрічається разом з гель-М., бурими залізняками, опалом, халцедоном і нікельвміс. силікатами. Відомі псевдоморфози М. по кальциту, тальку і бурих залізняків по М. Великі родовища М. знаходяться на Уралі (РФ; Саткинське, Халіловське), в Австрії (Вейтче в Альпах), Словаччині та Китаї. Рідкіс. мінерал в Україні. Виявлений у Криворіз. бас. серед бурих залізняків і карбонат. жил, пов’язаних зі зміненими ультраосн. породами, на Донбасі у складі доломіт. товщі Стил. родовища та вапняково-магнієвих скарнах, у Придністров’ї у складі нерозчин. залишку гіпсу тираської світи, характер. супутник калій. солей Передкарпаття. Використовують у металург. пром-сті, на буд-ві як вогнетрив. матеріал і при виготовленні цементу.

О. І. Матковський

Статтю оновлено: 2017