Лятишевський Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лятишевський Іван

ЛЯТИШЕ́ВСЬКИЙ Іван (17. 10. 1879, м-ко Богородчани, нині смт Івано-Фр. обл. – 27. 11. 1957, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – церковний діяч УГКЦ. Закін. Стані­слав. г-зію, навч. у Львів. ун-ті, 1905 здобув ступ. д-ра теології у Віден. ун-ті. 20 жовтня 1907 владикою Г. Хомишиним рукопоклад. у сан священика. Відтоді душпастирював; від 1911 – проф. церк. історії Станіслав. духов. семінарії; у 1920-х рр. – катехит низки шкіл і г-зій у Станіславі. 1927 владика Г. Хомишин надав Л. достоїнство крилошанина. 1929 іменований титуляр. єпископом Ададейським і єпископом-пом. Станіславсь­ким, 1930 хіротонізов. на єпис­коп-пом. Станіславського. 11 квітня 1945 заарешт., 16 серпня 1946 за звинуваченням у антирад. діяльності засудж. до 5-ти р. заслання, 1950 термін подовжено. Покарання відбував у Казахстані. 1954 звільнений. Повернувся до Станіслава, перебував під постій. наглядом рад. органів держ. безпеки. Незважаючи на заборону, продовжив душпастир. працю, 1957 таємно хіротонізував І. Слезюка єпископом-коад’ютором. Реабіліт. 1995. Беатифіков. 2001.

О. А. Баб'як

Статтю оновлено: 2017