Костянтинівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Костянтинівський район

КОСТЯНТИ́НІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Донецької області. Утвор. 1939. Жит. зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,2 км2. Насел. 21 032 особи (2001, складає 90,1 % до 1989), переважно укра­їнці та росіяни. У складі р-ну – 60 сільс. насел. пунктів. Райцентр – місто обл. значення Костянтинівка. Лежить у межах Донецького кряжа. Поверхня – пологохвиляста підвищена лесова рівнина, розчленована яра­ми та балками. Рельєф ускладнений пасмами, гребенями. Ко­рисні копалини (розвідано 23 родовища): кам’яне вугілля, као­лін, вогнетривкі та керам. глини, доломіт, крейда. Протікають Казенний Торець і його притока Кривий Торець з Лозовою, Бич­ком, Калиновою (бас. Сівер­ського Дінця). На р. Клебань-Бицьке водосхо­вище. На Сх. проходить траса Сіверський Донець–Донбас ка­нал. Ґрунти – переважно чорноземи звичайні, середньогумусні щебенюваті, у долинах рі­ч­ок – лучні та чорноземно-лучні солонцюваті. Є ліси байрач. типу (дуб, ясен, клен, берест, груша дика). Об’єкти природно-заповід. фонду: пам’ятки природи заг.-держ. значення Дружківські скам’янілі дерева, Клебань-Бицьке відслонення, Кровецька балка, місц. значення – скелеподібне відслонення верх. крей­ди, регіон. парк Клебань-Бик. Працюють підпр-ва перероб. га­лузі – «Константа-Агро» (с-ще Бересток) і «Укр. бекон» (с. Водяне Друге). С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. та овочевих культур, вироб-ві м’яса та молока. У користуванні 26-ти с.-г. підпр-в і 70-ти фер­мер. госп-в – 59,3 тис. га с.-г. угідь. Гол. с.-г. підпр-ва: «Імпульс», «Перспектива» (обидва спеціалізуються на вирощуванні овочів), «Сади Донбасу», з-ди з роз­ведення свиней великої чорної породи та коней орлов. рисистої і рос.-рисистої порід. Тер. р-ну перетинає автотраса держ. значення Слов’янськ–Донецьк–Маріуполь. Залізнич. вузол Кос­тянтинівка; залізничні ст.: Ашур­кове, Віролюбівка, Дружківка, Кін­дратівка, Кривий Торець. У К. р. – 7 заг.-осв. шкіл, аграрно-екон. ліцей, 3 спеціаліз. школи, 11 навч.-вихов. комлексів «шко­ла-дитсадок», 15 дитсадків; рай. і 13 сільс. Будинків культури, рай. клуб-музей, 13 сільс. клубів, 26 б-к, рай. школа мист-в із 4-ма фі­ліями; 2 дільничні лікарні, 10 лі­кар. амбулаторій, 24 фельдшер.-акушер. пункти. Виходять газети «Знамя индустрии», «Провин­ция»; функціонує телестудія «Скіф-2». Діють 7 реліг. громад УПЦ МП, 2 – християн. церкви «Слово життя». Серед. видат. уродженців – фахівець у галузі термодинаміки та поновлюв. дже­рел енергії М. Дикий (с. Русин Яр), фізик В. Пащенко, фахівець у галузі електрики А. Сосков (обидва – с. Іванопілля), філософи В. Передерій (с. Артемівка), А. Федь (с. Миколаївка), лікар-гігієніст В. Коляденко (с. Майське); Герої Рад. Союзу С. Головачов (с. Степанівка) та В. Догаєв (с. Диліївка). Із с-щем Зоря пов’язане життя Героя Рад. Союзу П. Дубрівського, з с. Кіндратівка – Героя Рад. Союзу С. Ка­линиченка.

В. І. Беленець

Стаття оновлена: 2014