Маєвський Петро | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Маєвський Петро


Маєвський Петро

МАЄ́ВСЬКИЙ Петро (25. 06. 1893, м-ко Комарне, нині місто Львів обл. – 03. 06. 1982, м. Лос-Анджелес, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – церковний діяч УАПЦ. Вивчав філософію у Львів. ун-ті. Під час 1-ї світ. вій­ни 1915 відступаючими рос. військами разом із ін. заручниками вивезений до Росії. Згодом приїхав до Києва, навч. на істор.-філол. ф-ті Ун-ту св. Володимира, водночас студіював теологію. 19 грудня 1921 у соборі св. Миколая митрополитом Василем (Липківським) висвяч. на священика. 1922–27 – настоятель церкви св. Єлизавети на Трухановому о-ві. Брав активну участь у роботі Всеукр. консисторії УАПЦ. 1928 повернувся до Львова, звідки емігрував до Канади. Від 1932 – настоятель церкви Святої Покрови у Вінніпезі. 1933–37 листувався з митрополитом Ва­силем (Липківським), надсилав його родині матеріал. допомогу. 1946 переїхав до США. Став ініціатором заснування і настоятелем (від 1947) церкви св. Володимира у Лос-Анджелесі. Упорядник і ред. зб. «Митрополит Василь Липківський. Проповіді на неділі й свята. Слово Христове до українського народу» (1953; 1969; Торонто, 1988), «Митрополит Василь Липківський. Листи (1933–1937)» (Торонто, 1980).

Літ.: 45-ліття відродження Церкви в Україні, 1921–1966; 45-ліття священства всч. о. Петра Маєвського, 1921–1966; 20-ліття парафії Св. Володимира, 1946–1966. Лос Ангелес; Новий Ульм, 1966; Шумський С. Вшановуючи пам’ять священика і патріота // Свобода. 1982, 1 верес.

Статтю оновлено: 2017