КОСЦЮ́ШКО-ВАЛЮЖИ́НИЧ Микола-Карл Казимирович (20. 04(02. 05). 1847, м. Могильов, нині Білорусь – 14(27). 12. 1907, Севастополь) – археолог. Чл. Рос. археол. комісії (1892), Таврій. вченої архів. комісії, Моск. нумізмат. т-ва та ін. 1859 вступив на підготовче відділ. Ін-ту Корпусу гірн. інж. у С.-Петербурзі, однак 1865 залишив навчання. Працював на Динабур.-Вітеб. (1868–79) і Лозово-Севастоп. (1879–81) залізницях; заст. дир. Севастоп. міського банку (від 1885); згодом – головою ради Севастоп. т-ва взаєм. кредиту. 1882 у Севастополі організував Гурток любителів історії та старожитностей. 1888 признач. виконробом, 1891 – зав. Складу місц. старожитностей Рос. археол. комісії, побудованого за його наполяганням на березі Карантин. бухти (став археол. музеєм розкопок Херсонеса Таврійського). Розпочав масштабні розкопки Херсонеса, під час яких відкрито оборонні споруди, житл. квартали і вулиці, майстерні ремісників, громад. будівлі, систему водопостачання тощо. Одним із перших довів, що Херсонес, який наприкінці 19 – на поч. 20 ст. став найбільшим об’єктом археол. дослідж. у Рос. імперії, був не лише візант., а й антич. містом.
Пр.: Археологические раскопки в Херсонесе. Св., 1891; Гробница с драгоценным ожерельем, найденная в Херсонесе // Крым. вест. 1896, 9 июля; Отчет о раскопках в Херсонесе в 1901 году // Изв. император. Археол. комиссии. 1902. Вып. 2; Некрополь у крестовидного храма в Херсонесе // Изв. Таврич. ученой архив. комиссии. 1912. № 48; Заметки о технике монетного дела в Херсонесе Таврическом // Нумизмат. сб. Москва, 1915. Т. 3.
Літ.: Романчук А. І. К. К. Косцюшко-Валюжинич (1847–1907) // Археологія. 1991. № 2.
В. М. Зубар
Статтю оновлено: 2014