КОСЦЮ́ШКО-ВАЛЮЖИ́НИЧ Микола-Карл Казимирович (20. 04(02. 05). 1847, м. Могильов, нині Білорусь – 14(27). 12. 1907, Севастополь) – археолог. Чл. Рос. археол. комісії (1892), Таврій. вченої архів. комісії, Моск. нумізмат. т-ва та ін. 1859 вступив на підготовче відділ. Ін-ту Корпусу гірн. інж. у С.-Петер­­бур­­зі, однак 1865 залишив навчання. Працював на Динабур.-Вітеб. (1868–79) і Лозово-Севастоп. (1879–81) залізницях; заст. дир. Севастоп. міського банку (від 1885); згодом – головою ради Севастоп. т-ва взаєм. кредиту. 1882 у Севастополі організував Гурток любителів історії та старожитностей. 1888 признач. ви­­конробом, 1891 – зав. Складу місц. старожитностей Рос. археол. комісії, побудованого за його наполяганням на березі Ка­­рантин. бухти (став археол. музеєм розкопок Херсонеса Таврійського). Розпочав масштабні розкопки Херсонеса, під час яких відкрито оборонні споруди, житл. квартали і вулиці, май­­стерні ремісників, громад. будів­­лі, систему водопостачання то­­що. Одним із перших довів, що Херсонес, який наприкінці 19 – на поч. 20 ст. став найбільшим об’єктом археол. дослідж. у Рос. імперії, був не лише візант., а й антич. містом.

Пр.: Археологические раскопки в Херсонесе. Св., 1891; Гробница с дра­­гоценным ожерельем, найденная в Хер­­сонесе // Крым. вест. 1896, 9 июля; Отчет о раскопках в Херсонесе в 1901 году // Изв. император. Археол. комис­­сии. 1902. Вып. 2; Некрополь у кресто­видного храма в Херсонесе // Изв. Тав­­рич. ученой архив. комиссии. 1912. № 48; Заметки о технике монетного дела в Хер­­сонесе Таврическом // Нумизмат. сб. Москва, 1915. Т. 3.

Літ.: Романчук А. І. К. К. Косцюшко-Валюжинич (1847–1907) // Археологія. 1991. № 2.

В. М. Зубар