Мазур Олександр Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мазур Олександр Григорович


Мазур Олександр Григорович

МА́ЗУР Олександр Григорович (30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Засл. м. сп. СРСР (1950), засл. тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. ін-ті фіз. культури. Один із сильніших борців 1940-х – 1-ї пол. 1950-х рр. Виступав у цирку, жонглював двопудовими гирями, в’язав «краватки» і «брас­лети» зі стальних прутів. Учасник 2-ї світ. вій­ни. Чемпіон світу (м. Карлсруе, Німеччина, 1955) та СРСР (1944–45, 1947, 1949); сріб. (1946, 1948, 1950–53) і бронз. (1943, 1954) призер чемпіонатів СРСР у важкій ваговій категорії. Тренер – О. Тойвонен. Виступав за ЦСКА (Москва, 1942–55), де й працював ст. тренером-нач. команди борців (1955–90). Тренер збір. команди СРСР (1961–64). Серед вихованців – А. Кіров, А. Колесов, Г. Вершинін. Знявся у х/ф «Борець і клоун» (1957, реж. К. Юдін, Б. Барнет), «Чекай мене, Ганно» (1968, реж. В. Виноградов). Автор кн. «Путь борца» (1959), «Класическая борьба» (1969; 1972), «Жизнь борца» (1972), «Борьба вчера и сегодня» (1981), «Семь Иванов» (1995, усі – Мос­ква). Від 2011 у Вінниці проводиться міжнар. турнір серед юніорів пам’яті М.

Статтю оновлено: 2017