Мазуренко Єлизавета Петрівна

МАЗУРЕ́НКО Єлизавета Петрівна (01. 11. 1884, слобода Криворіжжя Донец. округу Обл. Війська Донського, нині с. Криворядне Рос­тов. обл., РФ – 18. 01. 1935, Київ) – громадсько-культурна діячка. Сестра Василя, Семена, Юрія, мати Галі Мазуренків. Закін. Во­ронез. г-зію (Росія, 1899), навч. на курсах П. Лесгафта у С.-Пе­тербурзі (до 1903, з перервами), вивчала медицину в Швейцарії у Лозанн. ун-ті (1901) та клініках Женеви (1903–06). Від 1910 мешкала у м. Катерино­слав (нині Дніпро), брала актив­ну участь у культ.-осв. заходах, зокрема місц. осередка т-ва «Просвіта». Згодом переїхала до Києва, де організувала родинну комуну, в якій виховувалося багато дітей, зокрема дочка брата Віктора – Галина, Марія Скрипник (1930 на процесі СВУ їх визнано чл. нелегал. Спілки укр. молоді). 5 січня 1935 заарешт. за звинуваченням у проведенні контррев. націоналіст. діяльності серед молоді, 14 січня того ж року рішенням мед. комісії відправлена до психіатр. лікарні, де й померла. Реабілітована.

Літ.: Снєгірьов Г. Набої для розстрілу. К., 1990; Чабан М. П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921): Біобібліогр. слов. Дн., 2002.

ДА: Центр. держ. арх. громад. об’єдн. України. Арх. справа ФП № 57140.

М. П. Чабан