Мазуренко Марко Єрофійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мазуренко Марко Єрофійович


Мазуренко Марко Єрофійович

МАЗУРЕ́НКО Марко Єрофійович (25. 04. 1869, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 1943, м. Каліш, нині Великопольс. воєводства, Польща) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Одес. піхотне юнкер. уч-ще (1890). Служив у 28-му піхот. По­лоц. полку. Учасник 1-ї світ. вій­ни. Від жовтня 1917 – ком-р Гайдамац. Одес. бригади, на чолі якої вів бої з більшовиками. На поч. 1918 пораненим потрапив у полон. Після звільнення – ком-р 3-го Сірожупан. полку Армії Української Держави; від грудня 1918 – пом. нач. 5-ї пішої дивізії військ Директорії; від січня 1920 – нач. 1-ї, від травня – 2-ї запасних бригад, від вересня – пом. нач. 1-ї Кулемет. дивізії, від вересня 1921 – пом. нач. 5-ї Херсон. дивізії Армії УНР. 1922 обраний го­ловою почес. ради цієї дивізії. Від 1923 мешкав у Каліші.

Літ.: J. Legieć. Armia Ukraińskiej Repu­bliki Ludowej w wojnie polsko-ukraińsko-bolszewickiej w 1920 r. Toruń, 2002; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007; A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biograficzny. Prze­myśl, 2009.

Статтю оновлено: 2017